На Чернігівщині вивели перший український сорт їстівного лопуха, але проблема в бюрократії

На дослідній станції «Маяк» у селі Крути на Чернігівщині селекціонери вивели перший вітчизняний сорт овочевого лопуха. Уже цього року його планують подати до державного реєстру сортів.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на che.cn.ua.

Цей лопух відрізняється від дикого та лікарського – має прямий коренеплід, компактну рослину та гарний товарний вигляд.

«Головна його перевага – це товарність коренеплоду», – пояснює молодший науковий співробітник станції Олександр Позняк.

Їсти можна все – від листя до кореня. Молоде листя та черешки вживають навесні, а коренеплоди – восени та взимку. Їх можна запісковувати і зберігати в сховищах, а також використовувати для вигонки свіжої зелені на підвіконні.

Лопух багатий на інулін – природний пребіотик, що допомагає при діабеті, нормалізує рівень цукру та холестерину.

«Його можна вживати як у салатах, так і вареним, тушкованим або смаженим. Молоде листя додають у голубці, а черешки – як спаржу», – каже селекціонер.

Овочевий лопух не вибагливий до вирощування, хоча любить вологу. У Японії та Китаї це – популярна культура, яку активно вирощують і в росії. А тепер і в Україні є власний сорт.

Нові сорти хризантеми та цибулі

Окрім лопуха, дослідники з Крут готують до внесення в держреєстр ще два сорти малопоширених культур – цибулю багатоярусну та овочеву хризантему. До 2014 року в Україні вже був подібний сорт хризантеми – «Елексір», але він залишився в окупованому Криму.

Олександр Позняк працює і з іншими інуліновмісними культурами. Торік у реєстр внесли його сорти скорцонери «Іспанська сила» та вівсяного кореня «Прометей».

Науковці також розробляють рецепти солінь і маринадів з малопоширених овочів. І хоча на них почали звертати увагу ресторатори, дослідники визнають – займатися великим виробництвом не мають можливості.

Аграрна наука під тиском

Однак за останній місяць для «Маяка» та інших державних селекційних установ виникла серйозна проблема – різке зростання вартості підтримки сортів у державному реєстрі. Від червня вартість підтримки зросла в 6–8 разів. Пільги для держустанов скасували.

«Ми платили 5–10% від базової ставки. Зараз – 40–60%. Тобто в кілька разів більше. Це непідйомно», – каже Олександр Позняк.

На станції «Маяк» понад 50 сортів малопоширених культур. Їх не вирощують тоннами, лише десятками кілограмів. Але кожен сорт – це інтелектуальний продукт, на розробку якого йшли роки.

«Не зможемо платити – сорти будуть виключати з реєстрів. А без реєстру не можна офіційно вирощувати насіння», – пояснює науковець.

Навіть великі установи, які мають прибуток від зернових, вже скорочують кількість зареєстрованих сортів. Що вже говорити про селекціонерів, які працюють із нішевими культурами.

Попри складнощі, у Крутах не збираються здаватися.

«Ми і далі будемо вирощувати сорти, навіть якщо не зможемо їх патентувати. Бо інакше все просто зникне, і ми будемо повністю залежні від імпорту», – підсумовує Олександр Позняк.