Миші атакують: як захистити посіви від гризунів-шкідників

Мишоподібні гризуни, серед яких найбільш поширені та небезпечні полівки (нориці), хатні та курганчикові миші, а також ховрахи, становлять серйозну загрозу для українського агросектору. Вони не тільки пошкоджують посіви зернових, ріпаку, трав, овочів і плодових насаджень через свою ненажерливість, а й несуть епідеміологічну небезпеку, оскільки можуть переносити хвороби.

Про це пише Пропозиція з посиланням на vingudpss.gov.ua.

Особливості поведінки шкідників

Різні види гризунів мають свої особливості. Наприклад, полівки харчуються переважно соковитою зеленою рослинністю і в теплий період року будують нори в ґрунті. Колонія може мати від 20 до 40, а інколи й до 100 вхідних отворів. Полівка звичайна, яка не робить запасів, здатна давати до 10 приплодів на рік, маючи в середньому 4–6 мишенят у посліді.

На відміну від неї, польова миша потребує доступу до насіння і може загинути без нього за 7–10 днів. Домова миша також найбільше потребує насіння, але споживає менше води та соковитого корму.

Окремо виділяється миша курганчикова, поширена у Степу, Лісостепу та Криму. Вона майже не їсть зелені рослини, а харчується насінням, збираючи колоски. Коли їжі достатньо, ці гризуни споруджують характерні земляні курганчики діаметром близько метра та заввишки до 50 см. Під таким курганом одна мишача пара може восени зібрати на зиму від 5 до 10 кг колосків зернових та насіння бур’янів.

Чисельність гризунів у природі нестабільна і змінюється посезонно. У періоди зростання кількості вони розширюють площу свого заселення, переміщуючись на нові території.

Як контролювати чисельність: моніторинг і профілактика

Контроль чисельності гризунів неможливий без постійного моніторингу, для чого аграрії регулярно проводять планові обстеження полів. Оцінка чисельності проводиться методом маршрутного огляду: на полях до 100 га обстежують 0,5 га, а на більших — 1 га, підраховуючи колонії та нори.

Захист озимих культур і багаторічних трав стає необхідним, якщо виявлено не менш ніж 5 колоній на гектар.

Головна мета боротьби — запобігти значним економічним втратам. Для цього застосовують комплекс заходів, що включає регулярне обстеження, прогнозування шкідливості та хімічні обробки.

Важливу роль відіграють агротехнічні профілактичні заходи:

• знищення бур’янів у полях і місцях резервацій гризунів (узбіччя, лісосмуги);
• оперативне та якісне збирання врожаю без втрат;
• своєчасний і ретельний обробіток ґрунту, що позбавляє шкідників кормової бази та сховищ.

Особливу увагу слід приділяти полям із нульовим обробітком (No-till), де моніторинг і захисні заходи потрібно посилювати.

Хімічний і біологічний захист

Ефективний контроль залежить від комплексної системи, що враховує біологічні особливості конкретних видів гризунів, їхнє розмноження та тип кормів.

Біопрепарати

В Україні активно використовують біопрепарати на основі Salmonella enteritidis var Іssatchenko. Вони викликають у гризунів шлунково-кишкові захворювання, що призводять до загибелі через 3–14 днів. Важливою перевагою є здатність забезпечувати контактне перезараження в популяції. Ці засоби ефективні проти різних видів мишей і полівок, хом’ячка та ховрахів. Для однієї миші летальна доза становить лише 2–3 заражені зернини. Ефективність методу сягає 90%.

Родентициди

Також широко застосовуються антикоагулянти крові на основі флокумафену, бромадіолону і бродіфакуму. Вони порушують згортання крові, спричиняючи внутрішні крововиливи та загибель гризунів через 3–8 днів.

Слід враховувати, що чутливість до родентицидів і бактопрепаратів у різних видів і навіть вікових груп може відрізнятися. Наприклад, молоді полівки можуть бути більш стійкими до бактерій тифу, ніж дорослі, і не завжди харчуються зерном.

Правила застосування

Принади розкладають у жилі нори й обов’язково загортають ґрунтом вхід, щоб запобігти поїданню дикими тваринами та птахами. Хімічні препарати заборонено використовувати ближче ніж за 500 метрів від тваринницьких та птахоферм.

Боротьба з мишоподібними гризунами дозволена як у полі, так і на складах та елеваторах. Усі препарати повинні бути у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Купувати їх слід лише в офіційних дистриб’юторів.

Працівники, які виконують ці роботи, повинні мати відповідну спеціальну підготовку та посвідчення про право роботи з пестицидами. Необхідно суворо дотримуватись чинних Державних санітарних правил і правил техніки безпеки.