Мораторій на землю заважає впровадженню кліматично-орієнтованих технологій

4 листопада набуває чинності Паризька кліматична угода — глобальний договір щодо запобігання зміни клімату, підписаний 191 державою, у числі яких є Україна. Ратифікація Україною Паризької угоди і подовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення — це два суперечливих одне одному поняття. Про це написав на forbes.net.ua експерт міжнародних відносин Госгеокадастра Денис Башлик, повідомляє propozitsiya.com.

Він зазначив, що без активного залучення АПК до утримання підвищення середньої світової температури буде неможливим, бо на частку агросектора припадає понад 20% загального обсягу парникових викидів. Підписанти Паризької угоди зафіксували, що сільське господарство має стати центром глобальних зусиль із адаптації до змін клімату. Адже саме АПК найбільше страждає від глобального потепління. За даними ФАО, в 1980-2008 рр через кліматичні зміни падіння врожайності пшениці в світі склало 5,5%, кукурудзи — 3,8%. "Використання жаростійких та азотофіксуючих сортів культур, безорного землеробства та комплексного підходу до підтримки родючості грунтів підвищать продуктивність праці, доходи фермерів і сприятимуть зниженню цін на продовольство", — нагадує Д. Башлик.

За словами експерта, застосування українськими аграріями сучасних агротехнічних прийомів, орієнтованих на адаптацію до кліматичних змін, дуже обмежене. Мораторій на продаж сільгоспземель не дозволяє міжнародним інститутам простимулювати малих і середніх виробників для впровадження кліматично-орієнтованих технологій. "Жоден кліматичний інвестор не зможе реалізувати довгострокові, інвестоємкі проекти, маючи в своєму розпорядженні лише договори оренди на земельну ділянку, в країні, де відсутні ефективні банківські інструменти поводження з землею. Мораторій позбавляє виробників права використовувати своє майно в якості банківських гарантій при подачі кредитної заявки як у внутрішній банківській системі, так і при спілкуванні з міжнародними фінансовими інститутами", — підкреслив Д. Башлик.