Молочні ріки Святої землі

Багатьом вітчизняним молочарям добре відомі успіхи своїх ізраїльських колег. А середні надої у 12 тисяч, що мають господарства Ізраїлю - поки що недосяжна мрія наших молоковиробників. Та ізраїльські спеціалісти постійно проводять курси, читають лекції, організовують навчальні поїздки для вітчизняних аграріїв з метою показати й розповісти, як вони досягли таких успіхів.

А. Назаренко,
a.nazarenko@univest-media.com
за матеріалами доповіді
Др. Алекса Марковича

Чимало українських виробниів молока із задоволенням беруть участь у таких навчальних заходах. Одним з них і був семінар, організований посольством Держави Ізраїль в Україні 18 квітня ц.р. Тема доповідей Др. Алекса Марковича «Технологічні, економічні та організаційні особливості виробництва молока в Ізраїлі» зацікавила багатьох: семінар відвідали і вітчизняні молочарі, і науковці, і представники фірм - виробників продукції для молочного скотарства, і навіть представники Світового банку.

Де Ізраїль, а де ми...
Та ще на початку своєї доповіді Др. Маркович попередив: сліпо переймати досвід Ізраїлю не варто. Кліматичні умови обох країн дуже різняться, і, звісно, те, що найкраще спрацьовує в умовах посушливих регіонів, у Поліссі, наприклад, буде зовсім неефективним. Україна ж, на думку доповідача, має напрочуд сприятливі умови для вирощування молочної худоби, яких в Ізраїлі немає.
Тому й вимушені місцеві науковці активно розробляти, а молочарі, своєю чергою, впроваджувати новітні технології, аби виробництво молока у цій країні було вигідним та виправдовувало використання земель.
Щодо останніх, як раз це і є ахіллесовою п'ятою сільського господарства Ізраїлю. Загальна площа країни трохи більше 22 тис. км2. При цьому для ведення сільського господарства придатні лише 20%, та понад половину з них (приблизно 60%) слід зрошувати: середня кількість річних опадів, наприклад на півдні, становить лише 30 мм, а для вирощування грубих кормів необхідна мінімальна кількість опадів - 300 мм. Для порівняння: в Україні зрошується близько 6,6% сільгоспугідь.
Через гостру нестачу прісної води і структура тваринництва Ізраїлю зовсім інша. Так, на виробництво сирого молока припадає лише 10% усього сектору тваринництва країни, а 60-70% м'яса - імпортується. М'ясної худоби в країні дуже мало: це віддзеркалення знову ж таки проблеми використання у якості пасовищ придатних для сільського господарства земель. Імпорт зернових становить усі 100%. Проте сільське господарство Ізраїлю забезпечує населення продуктами харчування власного виробництва на 95%.
У сільському господарстві зайнято лише 3,5% населення Ізраїлю. Форма організації сільгосппідприємств переважно - це мошави (кооперативні) та кібуци (колективні господарства).
Особливості виробництва молока
Ізраїльські молоковиробники звикли працювати у складних умовах дефіциту води та придатних для вирощування кормів земель. Однак, незважаючи на це, в країні у 2010 р. налічувалося вже 951 молочна ферма із загальною кількість дійних корів 120 тис гол. Окрім лікування та профілактики захворювань, на молочних фермах велику увагу приділяють забезпеченню комфортних умов утримання корів. З огляду на доволі спекотний клімат переважна більшість корівників - відкритого типу з інтенсивною вентиляцією та навіть душем для корів (за допомогою дощувально-вентиляційних систем). У таких корівниках температура приблизно на 10°C нижча за температуру ззовні.
На великих фермах доїння проводять тричі на день, на менших - двічі. Облаштування ферм доїльними залами вже давно стало звичайним, нині все більше ферм придбавають роботів-доярів та і взагалі використовують лише найсучасніше автоматизоване обладнання, аби максимально спростити роботу фермера та зекономити йому такий дорогоцінний час.
На молочній фермі 50% витрат на виробництво молока становлять витрати на корми. Виробництвом кормів для молочного скотарства вже 40 років займаються спеціалізовані фірми (заводи), самі господарства здебільшого не мають достатньо угідь для вирощування кормових культур. Виключення становлять лише підприємства з великою кількістю поголів'я, які у своєму складі, окрім молокоферм, мають ще і заводи з виробництва кормів.
Невеликі ферми замовляють раціони і, відповідно, корми для своєї худоби на заводах. Корів годують однотиповими повнораціонними кормосумішами (65% концентрованих кормів). Основа грубих кормів у цій суміші здебільшого - пшеничний силос. Пшеницю вирощують озиму, коли рослини можуть отримати достатньо вологи під час опадів. Також у склад грубих кормів входять сіно та кукурудзяний силос. Окрім зернових, інколи до складу концентрованих кормів входять відходи харчової промисловості або навіть і повністю заміняють їх.
Ветеринарні послуги фермам надає ветеринарна служба «Хаклаіт»: за нею закріплено 900 молочних господарств, 50 стад м'ясної худоби, а також господарства з відгодівлі, утримання овець та коней. Осіменінням великої рогатої худоби займаються техніки штучного осіменіння компанії «Сіон», основні функції якої - розведення та селекція ізраїльської голштинської породи.

Звідки беруться високі надої
На ізраїльських фермах утримують тварин переважно з найкращою племінною цінністю і, відповідно, найвищими надоями, високими показниками відтворної здатності та загального стану здоров'я. Якщо ж надій корови знижується на 2% до звичного, - таку корову вже можуть вибраковувати. Тут усі мають працювати ефективно: і корови, і техніка, і самі робітники. Окрім того, господарства активно користуються послугами залучених фахівців, навчальних та наукових установ.
Позитивний ефект справляє і співпраця з дослідними центрами щодо розробок та впровадження нових технологій у молочному скотарстві. Інтенсивному веденню молочної галузі в країні сприяє і той факт, що виробники об'єднуються у різноманітні асоціації, які ведуть загальну базу даних про своїх учасників (ведення племінної книги, програми управління стадом у господарстві), надають послуги щодо поліпшення генетичного стану стад, лабораторій з оцінки якості молока, бонітування та навіть захищають інтереси виробників молока в парламенті країни. А Рада виробників молока встановлює ціни на цей продукт. До того ж, і державна політика Ізраїлю щодо контролю цін на молочні продукти дає свій позитивний вплив: стимулює фермерів отримувати високі надої.
І не дивно, що ізраїльські фермери буквально «носять» своїх корів на руках, бо ж вони приносять їм великі прибутки. Тому й їхні рекорди сягають аж понад 18 тис. л молока за лактацію!
На думку доповідача, Україна має чудові і реальні шанси зробити виробництво молока рентабельним, навіть досягнувши рівня середніх надоїв по країні - 6 тис. кг. Головне - знизити собівартість продукції. А цього можна досягти завдяки розумному підходу до менеджменту стада, використанню тварин найкращої генетики, раціональному підходу до виробництва та згодовування кормів, співпраці з наукою та використанню новітніх технологій. Щодо останніх, ізраїльські технології можна навіть прилаштувати і до суворих умов нашого поясу. В Росії є декілька ферм, побудованих за ізраїльською технологією, звичайно ж, з урахуванням нижчих температур та інших місцевих особливостей. Тож, усе в руках наших скотарів, треба тільки почати діяти.