МХП: Точне землеробство в практичних деталях

У агрохолдингу МХП процес впровадження точного землеробства розпочали у 2014 році. В той час в компанії почали встановлювати системи автоматичного паралельного водіння, переобладнувати техніку для внесення аміачної води та створювати мережу RTK-станцій. Активна розбудова цього комплексу елементів точного землеробства припала на 2016 рік. А вже починаючи з 2020 року, ці рішення почали активно масштабувати для підвищення ефективності використання. 

Про особливості застосування елементів точного землеробства та результати проведених досліджень у статті в квітневому номері «Пропозиції» розповів керівник відділу сервісу систем контролю та точного землеробства, Департамент з агровиробництва МХП Павло Нестеренко.

Павло Нестеренко

Експерт радить, варто починати завжди з базових кроків – проведення «аудиту». Перед впровадженням елементів точного землеробства варто оцінити поточний стан господарства – це така собі точка відліку для подальших змін. Не менш важливо звертати увагу на досвід інших у регіоні та, за потреби, звертатись до профільних консалтингових компаній, які допомагають із впровадженням і розвитком. «Ми пройшли шлях від першого етапу, і сьогодні працюємо на вершині піраміди точного землеробства продовж уже останніх трьох років, де з кожним роком всі процеси все більше масштабуємо», — розповідає Павло Нестеренко.

«Ми проводимо щорічно до ста тисяч гектарів моніторингу. Це польовий скаутинг, таким чином ми визначаємо твердість ґрунту, — розповідає далі експерт. — 10-20 % втрат урожаю відбуваються через переущільнення ґрунту, спричинене хаотичними рухами техніки по полю. Сьогодні в Україні системи для автоматичної зміни глибини обробітку за картами завдання вже застосовуються, проте, так би мовити, ще на ранній стадії. 

Минулого року, у зв’язку з тим, що МХП почала активно відмовлятись  від традиційної оранки з перевертанням пласту, в компанії придбали агрегати, які дають змогу працювати з автоматичною зміною глибини обробітку та виконувати операції відповідно до карт завдання за технологіями strip-till і verti-till. 
«Внесення добрив у нас відбувається майже на всіх площах диференційовано. Тобто, будь-яка лінійка нашої техніки має можливість працювати по картам завданням. 

Ключовий момент, на думку Павла Нестеренка, на який фермерам потрібно звертати увагу – це картографування врожайності. Це мастхев, який повинен бути в господарстві. І в Україні він стрімко набуває розвитку, якраз тому, що нині в цьому є потреба. 

«Наше масштабування нині — зі 130 тисяч га у 2023-му до 290 тисяч у 2025-му році. Це цифрові дані, які ми накопичуємо, збираємо, аналізуємо, і ними користуємося», — ділиться експерт. 

В 2025 році диференційований посів у холдингу становив 125 тисяч гектарів, внесення добрив 160 тис. га і внесення засобів захисту рослин – гербіцидне внесення і частково десикація — 60 тис. га.