Мінагропрод визначив три ключові напрямки подальшої роботи

Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий, підбиваючи підсумки роботи за рік, назвав три ключові напрямки подальшої роботи Мінагропроду пише propozitsiya.com з посиланням на latifundist.com.

Ключові напрямки подальшої роботи міністерства:

1. Проведення земельної реформи

Основа концепції ринку землі в Мінагропроді - дати можливість продажу права оренди сільгоспземель. Також - продовжувати діалог про реформи з суспільством.

2. Реформа держпідприємств

З квітня 2016- го функції з управління майном два держпідприємств АПК були передані в держорган приватизації. Зараз орган прийняв рішення про приватизацію чотирьох держпідприємств.

3. Відновлення і розвитку зрошувальних систем

Розробляється Стратегія відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем, яка стане основою для підготовки угоди зі Світовим банком щодо його участі у фінансуванні робіт з відновлення зрошувальних систем.

Підводячи підсумки роботи своєї команди, Т. Кутовий зазначив наступні досягнення:

1. Податкові трансформації

З 1 січня 2017 року перестав діяти спецрежим для українських аграріїв, його замінено прямими дотаціями 1% ВВП. На 2016 рік - це 5,5 млрд грн. Ця підтримка закріплена на законодавчому рівні на 5 років, щорічно: 4 млрд грн - на дотації, 1,5 млрд грн - на програми розвитку.

У 2017-му АПК отримав 5,45 млрд грн з держбюджету, що в 15 разів більше в порівнянні з 2016-м.

Компенсація за придбання сільгосптехніки українського виробництва збільшена з 15% до 20%.

Програмою підтримки АПК на 2017 рік передбачено: здешевлення кредитів - 300 млн грн; кредити фермерам - 65 млн грн; підтримка хмелярства, садівництва, виноградарства - 75 млн грн; підтримки тваринництва - 170 млн грн; «Квазіакумуляція ПДВ» - 4 млрд грн; здешевлення сільгосптехніки - 550 млн грн; інші програми - 287,8 млн грн.

2. Значно зріс експортний потенціал АПК

Відбулося розширення ринків збуту. Вже 278 українських підприємств мають право експорту на ринки ЄС, вітчизняні виробники отримали додаткові квоти від ЄС.

Набрав чинності принцип регіоналізації між Україною та ЄС: експорт продукції птахівництва відновлений з областей, де не зафіксовані спалахи пташиного грипу.

Ведуться переговори з доступу української продукції в КНР, Йорданію, Єгипет, Сербію, Японію, Канаду, Сингапур, Корею, США, В'єтнам, Малайзію, Індонезію та Індію.

Між Україною та Канадою ратифіковано Угоду про вільну торгівлю.

За 10 місяців 2016 роки аграрний експорт склав понад 40% всього експорту України, а це більше $11 млрд. Його регіональна структура виглядає наступним чином: країни Азії - 45,7%; ЄС - 27,8%; країни Африки - 15,3%; країни СНД - 8%; США - 0,3%.

3. Розвиток органічного ринку вийшов на новий рівень

Проведено заходи з гармонізації українського законодавства до вимог ЄС. У 2016-му розроблено проект Закону України «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції».

Також Мінагропрод ініціювало внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті для надання підтримки фермерським господарствам.