Мільйони гектарів не обробробляють, а найцінніші — розкрадають

Право на земельну частку (пай) у нашій країні отримали близько 6,9 мільйона громадян. Це — 46,4% кількості сільського населення та лише 14,8% загальної кількості населення України. Такі цифри було оприлюднено під час І Всеукраїнської виставки-форуму “Земельний ринок’2008”. Станом на січень 2008 року, за даними Державного комітету земельних ресурсів, залишалися невитребуваними 84 тисячі сертифікатів, 3 тисячі державних актів, відмовилися від паю близько тисячі осіб, а неправомірно одержали держакти 3 140 чоловік. Тоді як майже 1 мільйон 430 тисяч земельних паїв не використовують. Із них 98 695 — власників паїв померли, а спадкоємців немає. Ще понад мільйон осіб ні самі не обробляють землю, ні в оренду нікому не здають. Як наслідок, у масштабах держави 4,8 мільйона гектарів — площа земельних часток, які не використовують.
Можна зрозуміти, чому 22–34% розпайованих площ не обробляють у постраждалих від Чорнобиля Рівненській, Чернігівській та Житомирській областях. Разом з тим, якщо вірити озвученим офіційним даним, 24,3% паїв заростають бур’янами в Тернопільській; 21,7 — у Хмельницькій; 20,7 — у Львівській; 19,9 — у Харківській областях; 13,8% стоять пусткою в Криму. І лише 0,1% облогує в Запорізькій, 0,9 — в Одеській, 1 — у Дніпропетровській, 1,3 — в Кіровоградській, 2% — в Миколаївській областях.
Тим часом, сфера земельних відносин уражена корупцією та стала середовищем діяльності організованих злочинних угруповань, до яких бувають причетні й працівники територіальних органів. Близько 6% громадян потребують захисту від свавілля розпорядчих органів та інших структур у вирішенні їхніх справедливих вимог щодо забезпечення земельними ділянками. Водночас 8,5 тисячі громадян та понад 270 юридичних осіб щороку порушують законодавство, вдаючись до самозахоплень, незаконних операцій зі зміни цільового призначення, повторного отримання земельних ділянок з подальшим їхнім перепродажем тощо. Такі відомості оприлюднив під час колегії у Генеральній прокуратурі голова Держкомзему Володимир Воєводін.
За його словами, факт і те, що 25% земельних ділянок, переданих для особистих селянських господарств та будівництва житла, використовують нераціонально або не використовують взагалі, чекаючи інших заходів. Щороку змінюється цільове призначення близько 8 тисяч гектарів земель лісового фонду та земель сільськогосподарського призначення під індивідуальне житлове будівництво.Протягом минулого року органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади ухвалили близько 2670 незаконних рішень, практично трактуючи на свій розсуд земельне законодавство, можливо, з мовчазної згоди землевпорядної служби та інспекції.
Таким діям, вважає голова Держкомзему, сприяє те, що на законодавчому рівні немає відповідних норм персональної відповідальності посадових осіб за прийняті колективні рішення. За його словами, органи місцевих рад та виконавчої влади часто протиправно перетягують повноваження органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У Києві, Сімферополі, Севастополі, Харкові, Миколаєві, Чернівцях створено власні структури поза межами державної служби, що перебрали на себе повноваження Держкомзему. В облдержадміністраціях — управління земельних відносин та реалізації інвестиційних проектів, які намагаються виконувати ті самі функції.
На думку Володимира Воєводіна, порушення породжує, зокрема, наявна структура управління землями держави. Децентралізація в нинішньому її вигляді не є тією ефективною ланкою, що дає позитивні результати. Райдержадміністрації та місцеві ради практично не забезпечують раціонального використання земельних ресурсів та відповідного контролю.
— Міркуйте самі, — каже Володимир Воєводін. — Немає генеральної схеми використання земель, планування земельного ресурсного потенціалу в районах, зонування земель у межах та за межами населених пунктів... А Київ, Севастополь — жодне з міст обласного підпорядкування не спромоглося провести розмежування земель державної і комунальної власності. Чому? Є прямі амбіції керувати всіма землями в межах населених пунктів.
Ще один шлях до зловживань — чинний дозвільний порядок на здійснення землекористування та передавання у власність. На думку голови Держкомзему, практика застаріла, громіздка й корупційна. Часто для громадян вона обертається роками митарств по органах виконавчої влади, місцевого самоврядування й витрачанням чималих коштів. Такий факт: близько 70% скарг (а їх у комітет надійшло понад 3 тисячі) свідчать про зневажання юридичними й посадовими особами законних прав громадян під час встановлення меж та надання ділянок у власність.

Галина Квітка