Лише копітка праця і НТП врятують аграріїв

Раз на три роки в Ізраїлі проходить сільськогосподарська виставка “Агрітек”. Наступна пройде 2–5 травня 2009 року. Такої кількості ноу-хау, актуальних для використання в Україні,  не побачиш більш ніде. Окрім виставки, можна відвідати господарства, де працюють революційні технології.

Ми всі звикли говорити про сільське господарство в термінах: виробництво продукції, її збут, експорт, імпорт тощо. В термінах інновації, модернізації іноді мова може йти про імпорт аграрних технологій. Прикладом цього можуть бути такі технології, як “но-тілл”, крапельне зрошення, розділення сперматозоїдів за ознакою Х- або Y-хромосом тощо. На жаль, у нашому випадку про експорт аграрних технологій не йдеться. Сподіваюсь, поки що.

Чому Ізраїль?
Взагалі, порівняння сільського господарства України, в якому задіяні найкращі в світі чорноземи, та Ізраїлю, половина території якого — це взагалі пустеля, явно не на користь вітчизняних товаровиробників. Ось, дивіться, в 2005 році (останній рік, за який є дані) експорт продукції ізраїльського АПК становив 1,68 млрд дол., а в Україні — 4,3, тобто лише в 2,5 раза більше. До того ж, в ізраїльському сільському господарстві працює 70 тис. людей, або один відсоток населення; в Україні — приблизно 5%. Валове виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в 2005 році становило приблизно 19 млрд дол., в Ізраїлі — приблизно 5 млрд. А оскільки в Україні дві третини продукції виробляють у господарствах населення (отже, вона не є товарною), то валове промислове аграрне виробництво в обох країнах — приблизно однакове.
Нестаток — великий учитель. А в Ізраїлі в нестатку є все, що треба для ефективного сільськогосподарського виробництва: брак родючої землі (площа орної землі — всього 20% загальної площі країни), брак прісної води (конфлікт через воду на Близькому Сході сягає корінням у сиву давнину). В Україні річок, порівняно з Ізраїлем, безліч. Проте, як трохи припече, то в нас — посуха, а в Ізраїлі, навіть у пустелі Негев, займаються рибництвом. В Україні господарств, де від корів надоюють 8–10 тонн молока за рік, — жменька. А в Ізраїлі 11 тонн — це середній показник.
Але проблеми в Ізраїлі вирішують головою, а в Україні, як водиться, — тим, на чому сидимо.
За новими агротехнологіями, наші підприємці, зазвичай, їдуть до Північної Америки, Західної Європи, інколи до Австралії та Нової Зеландії. І мало хто їде за агротехнологіями до Ізраїлю. А дарма, бо ізраїльські агротехнології широко використовують у США та Канаді, ЄС, країнах Південної Америки. На ці три регіони припадає 80% експорту ізраїльських агротехнологій.

Від голштинів в Ізраїлі надоюють більше, ніж у Голландії
Загальноприйнятою є думка, що в умовах, коли температура перевищує 25°С, продуктивність корів відчутно падає через хвороби та стресовий стан. Наші виробники скаржаться на те, що важко досягти високих надоїв на Півдні, особливо на Південному Сході України (Луганщина, Донеччина) через спеку влітку. І всі їдуть вчитися молочної справи до Голландії або Німеччини. В Ізраїлі температура влітку часто перевищує 40°С, а от надій від корів є найбільшим у світі: в середньому 10–11 тонн від корови за рік. А порода та ж сама — голштини, тільки удосконалена роками цілеспрямованої селекції. Висновок: треба їхати в Ізраїль і вчитися.
Величезний досвід у цьому має молочна ферма “Афімілк” у Шефаїмі. Корів утримують у загонах, де влітку їм створюють комфортні умови перебування за допомогою природної та примусової вентиляції, штучного дощу. На молочній фермі “Афімілк” розробили власні датчики продуктивності корів і аналізатори молока, що дає можливість вчасно виявити захворювання в тварин. Так само інші датчики виявляють входження корови в стан охоти, щоб своєчасно зробити штучне осіменіння. На фермі “Афімілк” утримують 1200 голів худоби. При цьому якість молока за вмістом соматичних клітин і бактерій повністю відповідає жорстким європейським стандартам.
Новий рівень крапельного зрошення
На Півдні України крапельне зрошення в овочівництві та садівництві вже стало традиційною технологією. А от в ізраїльсько-індійському спільному підприємстві “НаанДжан” спеціалісти пішли далі: тепер “НаанДжан” пропонує системи визначення наявності поживних речовин у грунті в реальному часі, що дає змогу, теж у реальному часі, коригувати склад поживної рідини в системі крапельного зрошення. До речі, СП “НаанДжан” міститься в тому самому кібуці, що й всесвітньо відомий виробник систем крапельного зрошення — “Нетафім”.
Як вирощувати розсаду овочів з мінімальними енерговитратами
Овочівництво — це один із найперспективніших напрямів розвитку українського сільського господарства. В Ізраїлі можна побачити овочівництво справді на фантастичному рівні. Щоб не пропала жодна насінина, насіння овочів і зеленних вирощують у теплицях до розсади. Розсаду вирощують у заздалегідь узгодженій із фермерами кількості та у визначені терміни, тобто на індустріальному рівні.
Незважаючи на те, що Ізраїль є південною країною, ночі взимку там можуть бути прохолодними, а тому без опалення теплиць не обійтися. Ізраїльська компанія “Агам енерджі сістемз” розробила унікальну систему підсушування повітря в холодних теплицях — конвертор прихованого тепла, який використовує тепло конденсації атмосферної вологи, що дає змогу економити близько 50% енергії.

В Ізраїль — вчитися вирощувати свиней!
А тепер увага! В кооперативі “Гранот” на великому комбікормовому заводі я побачив величезні мішки (по 1000 кг) цукру. Навіщо потрібний цукор на комбікормовому заводі? Після настирливого допитування менеджери “Гранот” зізналися, що цукор вони використовують у кормах для відгодівлі… поросят. Ізраїль — і свині! Це щось із серії антагонізмів. І однак це правда.
І тут виникає запитання: невже євреї краще за українців розуміються на виробництві свинини? Але є ще один зріз проблеми. Наші цукровики постійно скаржаться на величезне перевищення пропозиції цукру над попитом. Тож якщо додавання цукру до комбікормів підвищує ефективність виробництва свинини, тоді можна вирішити одразу дві проблеми: забезпечення населення України свининою та проблему цукрової галузі.

Як створювати нові ринки?
Переважну більшість (90%) виробленої сільськогосподарської продукції Ізраїль експортує до Західної Європи. Але на традиційних ринках конкурувати стає дедалі важче. Тож треба вміти створювати нові ринки. В науково-дослідницькому центрі “Лакіш” фермерам пропонують зайнятися вирощуванням традиційних овочів, але специфічної форми. Завжди є сноби, згодні платити за незвичні речі. Наприклад, пропонують вирощувати баклажани у формі моркви та солодкий перець у формі дзвоника або троянди. До речі, в Центрі досліджують вирощування троянд на зрошуванні солоною водою. Але й це ще не все. Співробітники “Лакіш” експериментують із отриманням води за допомогою збирання роси.

Що робити з нашими сплюндрованими землями?
У сільськогосподарській дослідницькій організації займаються такими питаннями, як виробництво біодизелю з олій рослин, що ростуть у пустелі: ятрофа та рицина (Ricinus communis L.). Ці рослини мають високий вміст олій, до того ж, вирощувати їх можна на маргінальних землях.
Якщо в Україні деградованими є, за різними оцінками, близько 40% сільськогосподарських земель, то чому б не вирощувати на них багаторічні рослини, такі як ятрофа або рицина? Крім збереження й відновлення грунтів, можна мати ще й сировину для виробництва біодизелю.

Вчитися думати
В Ізраїлі освітню систему побудовано за принципом: навчити не бездумно засвоювати знання чи навички, а думати самостійно, розв’язувати нетипові задачі. Можливо, саме тому в Ізраїлі на кожному кроці можна побачити філії компаній, які займаються розробкою найсучасніших технологій: “Майкрософт”, “Тексас інструментс”, “Хьюлетт-Паккард” та ін. Що стосується агротехнологій, то всесвітньо відома компанія “Синджента” купила в Ізраїлі насіннєву компанію “Цераїм гедера”.
Щоб вижити в нашому складному світі, який, до того, ще й змінюється карколомними темпами, потрібно думати. Виробляти найскладнішу електроніку можуть і в Індії, і в Китаї, і в Індонезії. Але світовими лідерами є ті країни, де продукують ідеї: США, Японія, Західна Європа.
Вирощувати зерно або олійні на найкращих у світі чорноземах — багато розуму не треба. А от як, використовуючи природні умови, ефективно, з мінімальними витратами, виробляти широкий асортимент аграрної продукції найвищої якості — це виклик.
Саме виходячи з викладеного, випливає рекомендація: обов’язково відвідайте в травні 2009 року виставку “Агрітек”. Не для того, щоб обов’язково щось купити, а саме для ознайомлення з новими ідеями в аграрних технологіях, які потім можна впровадити в себе.
Детальнішу інформацію щодо відвідання виставки “Агрітек” усі бажаючі можуть одержати в торговельному відділі Посольства Ізраїлю в Україні.

Юрій Михайлов
Київ — Тель-Авів — Київ