Китайці підводять наукову базу під імпортозаміщення сої

Через кілька днів після повернення делегації на чолі з міністром фінансів з важких переговорів у Китаї, які показали, що до врегулювання китайсько-американської торгової війни ще далеко, журнал Національної академії наук США Proseedings of National Academy of Sciences опублікував статтю, де стверджується, що імпорт сої шкодить довкіллю. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на вищезгаданий журнал.

Стаття, співавторами якої виступають 1 американець і 11 китайців, більшість з яких працюють у вузах або в системі академії аграрних наук Китаю, а деякі – в американських вузах, містить результати дослідження ситуації в провідних країнах-імпортерах американської та бразильської сої – не лише Китаї, а й Таїланді, В’єтнамі, Індонезії, Єгипті та Японії. Перехід на імпортну сою супроводжувався в цих країнах переведенням площ, де раніше вирощувалася соя, на інші культури: зазвичай рис та кукурудзу, в Єгипті – овочі, в Японії – пшеницю.

І автори статті заявляють, що подібний перехід з вітчизняної сої на імпортну і заміщення першої іншими культурами супроводжувався зростанням забруднення грунтів, водойм та підземних вод азотом, позаяк відбувся перехід з азотофіксуючої культури на культури, що вимагають високих норм внесення азоту. Також у статті пишеться, що ці дані підтверджуються дослідженнями, проведеними в різних провінціях Китаю – найбільшого в світі імпортера сої.

Досі вважалося, що піддають ризику власне довкілля країни-експортери сільгосппродукції – наприклад, Бразилія, яку звинувачують у вирубуванні тропічних лісів заради розширення площ під соєю. Автори статті, проаналізувавши дані 168 досліджень балансу азоту в грунті на всіх континентах, з’ясували, що його показники на соєвих полях складають –19 кг/га (тобто, споживається більше азоту, ніж вивільняється), тоді як на інших культурах баланс азоту позитивний: на пшениці – 27 кг/га, кукурудзі – 48 кг/га, рисі - 60 кг/га і овочах – 163 кг/га.

Тож у Китаї, де за 2010-2014 рр. сою перестали вирощувати на більш ніж 1,7 млн га, замінивши її на рис та кукурудзу, баланс азоту на цих землях змінився з -32,6 тис. т до +91,9 тис. т.

У висновку автори статті відзначають потребу в переоцінці впливу імпорту інших основних видів сільгосппродукції на довкілля в країнах-імпортерах та переосмислення глобальної політики щодо відповідальності перед довкіллям імпортерів, експортерів та торговців сільгосппродукцією.