Коров’яче молоко — продукт не з дешевих

Нагальні проблеми сучасного виробництва молока були висвітлені на IV Всеукраїнському молочному конгресі.

За інформацією, яка неодноразово була озвучена на конгресі, близько 90% молочної продукції, яка нині лежить на полицях магазинів, є фальсифікатом, оскільки виготовлена з використанням пальмової олії. Здебільшого це стосується питного молока.
Взагалі сам молочний конгрес цього разу мав ознаки досить-таки неординарної події. Він об’єднав під своїм дахом два діаметрально протилежні табори: виробників та переробників молочної сировини. Бо питання, які висвітлювалися на конгресі, однаково найболючіші для обох сторін.
Подія, організаторами якої виступила компанія “Дикун Глобал Консалт”, відбувалася 25 та 26 лютого за підтримки Асоціації виробників молока України. Перший день був проведений в Українському домі — тут обговорювали багато питань, актуальних як для виробників, так і для переробників. Попри те, що кожен із них щодо вирішення однієї і тієї самої проблеми має власний погляд, обидва табори знайшли-таки порозуміння. Під час конгресу працювало 5 секцій, присвячених питанням аналітики молочного бізнесу; управлінню та фінансам; технологіям виробництва молока; секретам успішних молочних господарств. Крім того, був проведений VIP-семінар для переробної галузі "Ресурсні можливості розвитку молокопереробних підприємств". Другого дня учасники конгресу відвідали господарства, які досягли значних результатів завдяки використанню внутрішніх резервів та кращій організації виробництва, зокрема СТОВ “Агрофірма “Маяк” та СТОВ ім. Шевченка.
Світове виробництво молока
Завдяки присутності на конгресі обох сегментів галузі, учасникам було надано безліч корисної інформації про загальне виробництво молока та продукції.
За обсягами виробництва молока у світі лідируючі позиції займають країни ЄС (близько 27% виробленої продукції). Також основними виробниками молока є: Нова Зеландія, Австралія, США. Їм "у спину дихають" Індія та Іран. Ці країни зайнялися удосконаленням своїх технологій виробництва: вони розуміють, що настає саме їхній “зоряний час”.
На фоні інтенсивно зростаючої кількості населення планети та небезпеки продовольчої кризи виникає питання: хто зможе нагодувати світове населення? Попит на продукти харчування, корми, пальне і т. ін. зростає, а кількість придатних для цього площ не збільшується. Через вісім років у світі не вистачатиме 5–6 млн т молока. Чи зможуть теперішні виробники покрити нестачу? Напевно, ні. Тому з’являється шанс для країн — новачків на цьому ринку.
На жаль, поки що Україну не можна приєднати до їхнього числа. За 2010 рік поголів’я великої рогатої худоби зменшилося без суттєвого збільшення надоїв. У середньому по країні надоюють близько 4 тис. кг молока на одну корову. Спостерігається й інший парадокс: за сприятливої нинішньої ціни на молочну сировину і її дефіциту обсяги виробництва молока падають. За словами експертів, минулого року було реально вироблено лише 8 млн т молока. А загальний фонд споживання молока та молочних продуктів у перерахунку на молоко становить понад 6 млн т. Однак купівельна спроможність населення останні два роки має тенденцію до сталого зниження.
  Цікаву інформацію надали російські колеги. Минулого року в Росії було вироблено 32 млн т молока. З них було фактично перероблено 14,5 млн т, імпортовано — близько 7 млн т у перерахунку на молоко. До того ж, близько 7 млн т молока замінюється фальсифікатом із пальмової олії, який учетверо-вп’ятеро дешевший за оригінальний продукт. Та, насправді, у Росії немає надлишку молока. Ця галузь виробництва також потерпає від проблем, подібних до наших: досить високі кредитні ставки на будівництво нових молочних комплексів не дають змоги виробникам широко впроваджувати новітні технології та підвищують собівартість виробленого молока.

Основні фактори впливу на вітчизняну молочну галузь
Чому ж так багато фальсифікату на полицях крамниць? Чи справді виробництво молока в Україні наразі є абсолютно нерентабельним? Звалювати вину на занизькі ціни на молочну сировину не ватро. Порівняно з європейськими, ціни для постачальників молока у нас досить сприятливі. Зависока лише собівартість.
І ця достатньо висока собівартість молока, поряд із відсутністю потужних переробних підприємств, грає не останню роль у формуванні ринку молочної сировини. Негативний вплив на собівартість молока мають такі чинники: подорожчання пального та добрив, зростання цін на посівний матеріал, що автоматично збільшує ціни на концкорми; низька якість грубих кормів; обтяжливі кредити. Переробники, зі свого боку, нарікають на те, що прослідкувати за виробництвом молочної сировини на всьому виробничому ланцюгу: від корови до столу — важко. Поодинокі випадки отримання високої якості продукції на виробництві та переробці у нас є, як не прикро, скоріше, винятком, аніж правилом. Тому і контроль за якістю є досить делікатним питанням. Також стабільне зниження молочного поголів’я справило свій негативний вплив на загальне виробництво молока та молочних продуктів. Воно стало наслідком прогалин у механізмі дотацій та інших видів державної підтримки тваринництва. Позитивним моментом, однак, є те, що останніми роками збільшився обсяг продажу молока виробниками переробним підприємствам.
Вплинути на прибуток виробника молока може держава за допомогою введення механізму державних підтримок. Зокрема, сам принцип виплати дотацій на виробництво 1 л молока влаштовує багатьох молочарів. У цьому їх підтримують і переробні підприємства. Однак і дотепер не існує чіткого та всім зрозумілого механізму дотацій: великі виробники отримують 35 коп. за 1 л молока, малі господарства — 30 копійок.
На жаль, багатьом виробникам проблемно власними силами налагодити постійну роботу з переробниками. На це неодноразово звертали увагу учасники конгресу, пропонуючи виробникам об’єднатися в асоціації з метою налагодження співпраці з переробними підприємствами та відстоювання своїх інтересів в уряді.

Спільними зусиллями знайти вихід із ситуації
Щоб протистояти фальсифікації, виробникам та переробникам, перш за все, потрібно об’єднатися та спрямувати спільні зусилля спочатку на інформаційну кампанію. Треба пояснювати споживачам, що саме вони купують. Наступним, більш витратним, кроком є впровадження сучасних технологій як для виробництва, так і для переробки. Навіть за купівлі дорогих високопротеїнових кормів зменшуються загальні витрати на виробництво молока та покращується його якість. Не зайвою буде і налагоджена система державних дотацій. Наразі витрати у молочному скотарстві не зіставні з дотаціями, які отримують господарства.
Об’єднання виробників та переробників у асоціації допоможе подвоїти зусилля та спрямувати їх на розвиток галузі: отримати стабільну та високу ціну на продукт, надійну підтримку держави, розробити спільні навчальні програми, проводити рекламні кампанії з популяризацією продукту та роз’ясненням споживачам, що справжнє молоко ніяк не може бути дешевим продуктом. Також розробка схеми попередньої оплати за сировину, отримання фіксованої ціни, спільне фінансування та участь у проектах розширення виробництва мають позитивно вплинути на вдосконалення загального плану розвитку молочної галузі. Так вважає багато учасників конгресу — як виробників, так і переробників.

Поряд із обговоренням нагальних проблем виробництва молока відмітною та приємною рисою IV Всеукраїнського молочного конгресу стало нагородження лідерів молочної галузі в семи номінаціях. Експертна рада оргкомітету та низка провідних спеціалістів були одностайні у визначенні переможців серед господарств — виробників молока України. Нагороди отримали такі підприємства: ТОВ “Українська молочна компанія”, АТЗТ “Агро-Союз”, ПСП “Родіна”, СТОВ “Агрофірма “Маяк”, СТОВ “Промінь”, ПСП “Пісківське”, ТОВ “Агропродукт ЛТД”.

Не можна також оминути увагою дегустацію молочних продуктів, яка відбулася в рамках конгресу. Всі бажаючі мали нагоду скуштувати молочні вироби ВАТ “Вімбільдан”, ТОВ “Фавор”, ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат”, ЗАТ “Тернопільський молокозавод” та АТ “Молочний альянс”.

Анна Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com