Кооперативи, спущені згори, пасічники розглядамуть як спробу поставити їх на облік

Пропозиція Мінагропроду об'єднатися бджолярам в кооперативи лякає пасічників. Кооперативи, які будуть спущені згори, вони розглядають як спробу порахувати фахівців, поставити на облік, ще й обкласти податком. Таку думку висловив пасічник із села Свидовець Чернігівської області Сергій Розумняк, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Нагадаємо, заступник міністра агарної політики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева закликала виробників меду для закріплення свого успіху на внутрішньому та зовнішніх ринках об’єднуватись в кооперативи чи регіональні кластери.

"Кооперативи, які будуть спущені згори, ми розглядаємо як спробу нас порахувати, поставити на облік, ще й обкласти податком. Досі вони просто не знали, як це зробити. Впевнений: ніхто не пристане на таку пропозицію. Досить із нас колгоспів", - заявив С. Розумняк.

Він нагадав, що сьогодні пасічники виживають самі, як можуть, тоді як у більшості розвинених країн їх підтримують дотаціями, оплатою їхніх послуг за запилення сільгоспкультур, навіть в радянські часи їм надавали якусь мінімальну допомогу.

Пасічник додав, що нинішній сезон дуже важкий: весна та перша половина літа були холодними, акацію прихопило морозами, що позначилося на медозборах. У результаті - акація дала половину торішнього взятку, липа - нічого не дала. Вперше цього року бджоли працювали на коріандрі, приносили по 3-4 кг меду, і рослина не так виснажувала комах, як соняшник. Мед із цієї культури приємний на смак і запах.

"Хай краще нам держава не заважає", - підсумовує С. Розумняк.

Пасічник із села Шевченкове Звенигородського району Черкаської області Євген Сорока каже, що думка про кооперацію чи про якісь інші форми об’єднання пасічників, загалом, цікава. Він знайомий із членами бджолярської спілки із Кривого Рогу, які самі організовують ярмарки, відстоюють свої права перед аграріями чи місцевою владою, закуповують вощину чи ветпрепарати за оптовою ціною. Але має багато питань - наприклад, як формувати оптову партію продукції, якщо в кожного пасічника свій особливий мед: гречаний від гречаного, липовий від липового може дуже відрізнятися за якістю.

"Ступінь відповідальності та сумлінності теж дуже різний. Найтяжче буде досягти між членами кооперативу хоч мінімального рівня довіри. А тому питання кооперації треба ретельно вивчати, подивитися, як роблять це за кордоном", - додає фахівець.

Ставиться скептично до ідеї створення медових кооперативів пасічник із села Вінницькі Хутори Олег Чудай. Він вважає, що кооперативів пасічники боятимуться, як вогню, оскільки немає довіри до держави. Якщо буде якась юридична особа, її обов’язково прийде перевіряти пожежник чи представник якогось іншого контролюючого органу і неодмінно знайдуть якесь порушення.

"Але розвивати галузь треба. І починати треба з елементарної підтримки у здешевленні ліків, запровадженні програм здешевлення обладнання: вуликів, медогонок, тари та іншого. Хочете підтримати пасічника - дайте їм площу для виставки безкоштовно, а не деріть із них по 3 тис. грн за місце", - каже О. Чудай.

Довідка

На сьогодні в Україні нараховується близько 400 тис виробників меду. Незважаючи на те, що протягом останніх 15 років вони були абсолютно позбавлені державної підтримки, постійно вдосконалювали технології, нарощували виробництво, поліпшували якість продукції.

Торік Україна експортувала 57 тис. т меду. Основні його імпортери за 2016 рік та початок 2017-го (6 місяців): Німеччина - 24 247 т, США - 21 037 т, Польща - 14 046 т, Франція - 4 238 т, Туреччина - 3 209 т, Бельгія - 2 739 т, Угорщина - 2 192 т.