Конкуренція з Росією на світових ринках пшениці та кукурудзи посилюватиметься

Росія може перетворитися в одного з ключових постачальників кукурудзи на світовій арені. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на landlord.ua.

Причорноморський регіон відіграє все більш істотну роль на світовому ринку пшениці. У минулому сезоні 2016/17 Росія посіла першу позицію світового рейтингу експортерів пшениці, Україна — п’яту, Казахстан — восьму. Однак сумарно причорноморські країни задовольнили лише 27% світового попиту на пшеницю.

Якщо поточні прогнози справдяться, у нинішньому 2017/18 МР на частку цих трьох країн Причорномор’я прийдеться близько третини світової торгівлі пшеницею (60 млн тонн або 33%). Для порівняння, частка ЄС становить 15%, США — 14%.

За перші шість місяців три країни регіону відвантажили на експорт більше 37 млн тонн пшениці (з урахуванням борошна в перерахунку на зерно), що на 18% випереджає показники аналогічного періоду минулого року.

Для України чотири з п’яти основних напрямків експорту пшениці досить далекі: Індонезія, Бангладеш, Єгипет, Філіппіни, Корея. У порівнянні з минулим роком цьогоріч скоротили купівлю українського зерна Індія, Єгипет, Таїланд. Найбільш болючим для країни загрожувало стати різке скорочення закупівель пшениці з боку Індії, яка в минулому маркетинговому році була найбільшим покупцем української пшениці.

Однак, у першій половині поточного сезону наростили закупівлі української пшениці Індонезія, Бангладеш, країни ЄС, Філіппіни. Особливо значуща присутність у даному списку Індонезії, яка є другим найбільшим світовим покупцем пшениці, поступаючись тільки Єгипту. Поточний сезон стане першим, коли Індонезія очолить рейтинг покупців української пшениці. Раніше першість належала Індії, Таїланду, Єгипту (у порядку зворотного відліку років).

Найбільший світовий імпортер — Єгипет теж споживає в основному причорноморську пшеницю. Для Росії Єгипет і Туреччина залишаються основними напрямками експорту. Останні два‑три сезони зростають відвантаження російської пшениці і на далеких напрямках: до п’ятірки найважливіших покупців російської пшениці входять також Бангладеш та Індонезія.

Раніше було більш чітке розмежування: Україна поступилася позиціями у Єгипті і Туреччині, змінюючи акценти в бік Південно‑Східної Азії. Росія посилювала свої позиції на Близькому Сході та в Африці. Зараз тенденція змінилася: Росія конкурентоспроможна і у далекій Азії. Причому конкуренція посилюватиметься у міру розвитку російської портової інфраструктури.

Друга половина поточного маркетингового року не обіцяє жодних сюрпризів, оскільки Причорноморський регіон вже реалізував левову частку свого експортного потенціалу. Зараз стан ринку грає на користь Чорноморського регіону: більше 90% посівів озимої пшениці перебувають у доброму та задовільному стані. Ризики загибелі від невдалої перезимівлі поступово наближаються до нуля.

При цьому в США у січні відзначали екстремальні погодні умови, у результаті посіви пшениці там значно постраждали. Наприклад, у штаті Техас 44% посівів у поганому стані.

При цьому котирування Чиказької товарної біржі, що є індикатором  для формування цін у світі, значною мірою залежать від США. Ситуація, що склалася, дозволяє припустити, що Причорноморський регіон не тільки отримає черговий хороший урожай пшениці, але й зможе продати його за непоганими цінами.

У середньостроковій перспективі цілком можливо, що подібний сценарій розгортатиметься на ринку кукурудзи. Зараз частка Причорноморського регіону в цьому сегменті 17% в порівнянні з 32% у США і 42% у країн Південної Америки. Ця частка — переважно заслуга України. Кукурудза не є «коником» Казахстану. А Росію з її 5 млн тонн експорту поки не сприймають як серйозного гравця на цьому ринку. Однак, слід враховувати, що Росія за останні п’ять років наростила обсяги виробництва кукурудзи на 20%, експорту — на 12%. При збереженні таких темпів приросту виробництва країна може за кілька років перетворитися в одного з ключових постачальників кукурудзи на світовій арені.