Канада готується наростити виробництво зерна і модернізувати інфраструктуру

Лише в Західній Канаді сподіваються протягом 15 років довести валовий збір зернових до 90 млн т. Про це заявила віце-президент з транспорту компанії Richardson International  Джоан Харді на Канадському глобальному симпозіумі з сільгоспкультур, що пройшов у Калгарі, столиці канадської провінції Альберта. повідомляє propozitsiya.com із посиланням на world-grain.com.

Зокрема, в Західній Канаді за останні 10 років рослинницьке виробництво зросло на 20%. Відповідно, росте й експорт. Цього сезону він очікується на рівні 40 млн т, тоді як у сезоні-2012/13 становив 32 млн т. «Експорт можливий тільки за участі залізничного транспорту. На щастя, залізниця справляється з ростом валового збору завдяки кільком причинам. Частково тому, що попит на перевезення інших груп товарів знизилося», – сказала Дж. Харді.

Холодні канадські зими – одна з найбільших проблем місцевої залізниці, але останні кілька років там, як і в Україні, в повній мірі відчули наслідки глобального потепління, що посприяло зерновій логістиці. Водночас залізниці впровадили нові технології, які дозволяють не скорочувати довжину составів у холодну погоду. «Це важливо для фермерів, бо через затримки в доставці фермери втрачають на кожній тоні зерна по 10-20 канадських доларів», - говорить фермер з провінції Альберта, екс-директор Пшеничної комісії Альберти  Кент Еріксон. Таким чином, пересічна ферма тільки через затримки в транспортуванні втрачає 50-100 тис. канадських доларів.

Зернові компанії інвестують кошти в підвищення потужностей із завантажування вагонів. Лише за 2 останніх роки вони вклали 1,1 млрд канадських доларів у збільшення потужностей зі зберігання, прискорення завантаження і розширення можливостей із обробки вантажів на елеваторах у місцях вирощування. Дж. Харді відзначила, що цього року 82% вивезення зерна з Західної Канади здійснено вагонами-зерновозами. Більша частина приросту експорту спрямовується через Західний транспортний коридор.

 «З 7,7 млн т приросту на порти західного узбережжя припадає 6,5 млн т», – сказала Дж. Харді. Ванкуверський порт за останні кілька років здійснив значні капіталовкладення в очікуванні на зростання ринкового попиту. Додаткове розширення, яке буде завершене в наступні рік-півтора, збільшить його пропускну спроможність до 11 млн т.

У зерновій галузі Канади передбачається подальший ріст. Помірні прогнози дають цифру щорічного росту виробництва в Західній Канаді в межах 2-2,5%. «Це значить, що через 15 років регіон вирощуватиме 90 млн т сільгоспкультур», - сказала Дж. Харді. Це на 25 млн т більше, ніж в середньому за 4 останніх роки.

Як же Канада справиться з такими обсягами зернових та їх експортом? Дж. Харді заявила, що логістика перебуває в хорошому стані. Кількість зернових елеваторів у Західній Канаді за 15 років скоротилася з більш ніж 500 до 345. І 142 із них можуть завантажувати состави з більш ніж 100 вагонами.

К. Еріксон наголосив, що важливо мати більші елеватори, бо це краще для перевізників. Також він нагадав, що можливість під’їзду до елеватора залізничного транспорту важлива і для фермерів, і для кінцевих споживачів.

У наступні 5-10 років Д. Харді передбачає оновлення парку державних вагонів на ефективніші – коротші, легші і більшої вантажопідйомності. Бо наразі більшість вагонів – це низькі кубічні хопери, яким по 40-50 років.

«Заміна старих вагонів новими навіть за стабільної чисельності вагонного парку збільшить загальну потужність на 6%. А збільшення ще й вагонного парку забезпечить ту потужність, яка потрібна», – сказала Дж. Харді.

Уже зараз залізниці шукають можливості формувати на елеваторах довші состави. Це збільшує потужності та зменшує потребу в персоналі.

Нова технологія контролю руху поїздів, впроваджена у США, дозволяє сповільнювати і зупиняти рух поїздів дистанційно з диспетчерських центрів. Очікується, що в наступні 10-15 років вона буде запроваджена в Канаді, що дозволить скоротити персонал і в такий спосіб зменшити кількість затримок через втому персоналу або при його дефіциті. «Це також дасть змогу зменшити інтервали між поїздами і в такий спосіб збільшити пропускну спроможність різних ділянок колії», – додала Дж. Харді.

Інша інновація, яку слід дослідити, – можливість завантаження вагонів у дощ. Дві третини експорту, як очікується, здійснюватимуться через західне узбережжя, де дощова погода – норма. Відтак, більше транспортних засобів потребують відповідного обладнання для завантаження в дощ.

К. Еріксон зауважив, що зернова галузь потребує прозорих методики обліку на залізниці, яка заслуговувала б довіри, так само як і інформації про можливості надання вагонів і про попит із боку замовників транспортних послуг. Він сказав, що потрібно знайти рішення на тривалий період і зрозуміти, коли буде спад перевезень, а де досягати більшої ефективності.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com