Інтеграція агросектору України в ринок ЄС потребуватиме реформи сільськогосподарської політики, – підсумки семінару

Експерти з України та Польщі, за підсумками першого семінару «Вибудовування зв'язків - Польсько-українські переговори про торгівлю продовольством», організованого CASE Poland та CASE Україна, прийшли до наведених нижче висновків.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на case-ukraine.com.

Україна має величезний сільськогосподарський потенціал із 42 мільйонами гектарів родючих земель, який може значно посилити позиції ЄС на світовому продовольчому ринку. Сільське господарство є третім за величиною сектором економіки України, що становить 10,9% ВВП, в якому працює 2,5 мільйони українців. Ці показники значно перевищують відповідні цифри ЄС, де сільське господарство складає лише 1,4% ВВП і забезпечує 4,2% зайнятості у секторі.

У той час коли Україна переживає спустошливу війну, її влада найближчим часом розпочне переговори про вступ до Європейського Союзу. Це зрештою призведе до інтеграції її сільськогосподарського виробництва в єдиний ринок ЄС, що, ймовірно, потребуватиме реформи Спільної сільськогосподарської політики ЄС та системи сільськогосподарських субсидій.

Глобальні ринки зерна зазнали значних коливань після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в лютому 2022 року. Ця нестабільність викликана як загальною тенденцією до зниження світових ринкових цін, так і недобросовісною практикою російських торгових компаній, які намагаються витіснити Україну з її усталених ринків збуту, зокрема в Азії та Африці.

Ці фактори сприяли помітному зниженню рентабельності виробництва зерна в більшості європейських країн, включаючи Польщу. Як наслідок, у Польщі (та в інших європейських країнах), спалахнули протести фермерів, які стверджували, що Європейська зелена угода та приплив української сільськогосподарської продукції відповідальні за погіршення їхнього економічного становища.

Сприйняття аграріями ролі України у зниженні рентабельності виробництва зерна значною мірою пов’язане з дезінформацією. Необхідно поширювати фактологічно обґрунтовану інформацію про поточний стан зернових ринків. Як польські, так і українські аграрні експерти зобов’язані докласти максимум зусиль для інформування про реалії польсько-українських торговельних відносин.

Водночас, сільськогосподарські стратегії Європейського зеленого курсу мають бути краще роз’яснені та уточнені для фермерів. Ці стратегії спрямовані на пом’якшення впливу сільського господарства на клімат та навколишнє середовище.

Наразі активно обговорюються умови, які регулюють доступ української продукції на внутрішній ринок ЄС. 23 квітня Європейський Парламент дав остаточне зелене світло домовленостям щодо продовження автономних торговельних заходів (ATM) для України, спрямованих на підтримку української економіки в умовах загарбницької війни Росії. Це дає чіткий сигнал про наміри ЄС продовжити призупинення ввізних тарифів на продовольчі товари з України до 5 червня 2025 року, щоб підтримати Україну під час триваючої російської агресії.

Польща та Україна також ведуть паралельні двосторонні переговори. Отримані рішення мають сприяти розв’язанню нагальних проблем (таких як близько 9 мільйонів тонн зерна, накопичених у Польщі), зберігаючи при цьому довгострокову перспективу. Призупинення транзиту українських товарів через Польщу є неприпустимим.

Усі зацікавлені сторони, залучені до процесу інтеграції українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС, мають усвідомлювати, що це посилить конкуренцію та змусить виробників та переробників ЄС вносити корективи.