Іноземців не пускатимуть до української землі

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк повідомив, що план запуску ринку землі в Україні в кілька етапів, який був запропонований експертною робочою групою, сформованою при Держгеокадастрі, є найбільш ліберальним з усіх можливих найближчим часом в Україні.

Про це повідомляє Agropolit 

За запропонованою схемою, іноземці не будуть учасниками ринку ні на одному з його етапів, як і юридичні особи.

М. Мартинюк пояснює, що в рамках цієї моделі на першому етапі, протягом двох років, на продаж виставляється частина державного земельного банку — до 1 млн га. Державні сільгоспземлі — і в цьому їхня перевага перед паями — як правило, становлять собою єдиний масив, що дає можливість розраховувати на інтерес до них з боку інвесторів. За словами Мартинюка, критична маса угод дасть змогу визначити локальні цінові орієнтири в усіх регіонах України і сформувати мінімально допустиму ціну землі до моменту виходу на ринок приватних осіб.

За такою схемою, реалізацію ділянок будуть проводити через відкриті земельні аукціони, які планується проводити он-лайн заради забезпечення доступу для максимальної кількості учасників.

Заступник наголошує, що Держгеокадастр розробив необхідну інфраструктуру для проведення таких електронних аукціонів із застосуванням найбільш прогресивної технології захисту даних block-chain, успішно апробував її та готовий передати на баланс будь-якому, визначеному Кабінетом міністрів, відомству.

За його словами, на другому етапі ринок землі відкривається для приватних осіб. Розташовуючи орієнтиром ціни, вони можуть продати свої ділянки як приватному інвестору, так і державі, яка через профільну структуру буде виступати "аварійним виходом" для пайовиків у разі тиску на них і примусу до продажу.

Мартинюк наголосив, що іноземці не братимуть участі на жодному з етапів ринку, як і юридичні особи. Це звужує коло покупців і гальмує зростання ціни (хоч і не критично), однак забезпечує гарантії дотримання національних інтересів.

На його думку, з погляду стейкхолдерів, ситуація має такий вигляд. Власники землі одержують, нарешті, альтернативу — як розпорядитися своєю власністю. З урахуванням досвіду країн Східної Європи і Балтії, ціна землі виростає на 25% у перші три роки після запуску ринку і на 8–10% — з 4-го по 11-й роки. Також з європейської практики відомо, що встановлення вільного ринку землі приводить до ефективнішого господарювання і збільшення врожайності зернових — у середньому на 30% у перші два роки.

Фермери одержують стимул для концентрації землі у власності і як наслідок — доступу до кредитних ресурсів. Агрохолдинги залишаються з нульовим балансом, тому що кошти, які вони зараз недоплачують, користуючись дешевими земельними ресурсами, буде переорієнтовано на викуп частини земельного банку.

Мартинюк зазначив, що держава одержує позитивний економічний ефект від появи нового ринку — за оцінками, він становитиме 7–8 млрд дол. за підсумками вже першого етапу.