Грона проблем, або Як зарадити виноградній галузі

Стан галузі складний - саме час говорити про серйозну реконструкцію, а в деяких регіонах, можливо, - і про відродження виноградарства.

Виноградарство й ви­но­роб­ст­во на Півдні Ук­раїни та в де­я­ких рай­о­нах За­кар­пат­тя завжди бу­ло й за­ли­шається важ­ли­вою бю­д­же­то­у­тво­рю­валь­ною скла­до­вою аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су, з усіх три­бун пе­ре­ко­нує ди­рек­тор Інсти­ту­ту ви­на й ви­но­гра­дар­ст­ва ім. В. Є.Таїро­ва В'яче­слав Вла­сов. За по­жив­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми ви­но­град на­ле­жить до унікаль­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур: у йо­го яго­дах ви­яв­ле­но близь­ко ти­сячі ко­рис­них для лю­ди­ни спо­лук, еле­ментів, ре­чо­вин. Про­дукція ви­но­гра­дар­ст­ва й ви­но­роб­ст­ва має ви­нят­ко­ве зна­чен­ня для підви­щен­ня соціаль­но-еко­номіч­ної скла­до­вої і свідчить про якісний рівень жит­тя лю­ди­ни.

Хо­четь­ся ре­анімації,
а во­но - руй­нація
Стан галузі складний - саме час говорити про серйозну реконструкцію, а в деяких регіонах, можливо, - і про відродження виноградарства. За сло­ва­ми В'яче­сла­ва Вла­со­ва, май­же втричі змен­ше­но площі ви­но­град­ників. Уро­жайність ви­но­град­них на­са­д­жень удвічі-втричі ниж­ча за ту, яку за­без­пе­чу­ють при­род­на ро­дючість грун­ту та по­тенційні мож­ли­вості рос­ли­ни. Май­же повністю зруй­но­ва­но ме­ре­жу роз­сад­ників: із 66 роз­сад­ників, які ви­ро­щу­ва­ли са­д­жанці ви­но­гра­ду в 1981 році, на сьо­годні про­дук­тив­но пра­цю­ють близь­ко де­ся­ти. То­му навіть ті не­значні ко­ш­ти, які дер­жа­ва чи підприємець ви­т­ра­ча­ють на за­кла­дан­ня ви­но­град­них на­са­д­жень, ідуть на за­купівлю імпорт­них са­д­жанців, які, як засвідчив ба­га­торічний досвід, не за­без­пе­чу­ють ство­рен­ня про­дук­тив­них, адап­то­ва­них до місце­вих умов, ви­но­град­ників, спри­я­ють по­ши­рен­ню но­вих за­хво­рю­вань.
Знач­но погірши­ли стан справ у ви­но­гра­дарстві складні по­годні умо­ви на­прикінці ми­ну­ло­го - на по­чат­ку нинішньо­го ро­ку. В ті місяці, за­зна­чає В'яче­слав Вла­сов, тем­пе­ра­ту­ра повітря зни­жу­ва­лась у ви­но­гра­дарсь­ких регіонах до мінус 24°С, а на ок­ре­мих ділян­ках до мінус 27°С. При­чо­му най­ниж­чий рівень тем­пе­ра­тур спо­с­терігав­ся в ни­зи­нах: на нижніх ча­с­ти­нах схилів, на дні до­лин то­що, унаслідок сто­ку хо­лод­них повітря­них мас та їхньо­го по­даль­шо­го ви­хо­ло­д­жу­ван­ня. В цих са­мих місцях фіксу­ва­ли й най­т­ри­валіші мо­ро­зи. Такі по­годні умо­ви спри­чи­ни­ли значні уш­ко­д­жен­ня ви­но­град­ної ло­зи. От­же, змен­шен­ня вро­жаю, зни­жен­ня йо­го кон­дицій цьо­горіч не уник­ну­ти.

Кон­цепція по­тре­бує картографічної про­екції
Ще й досі не при­пи­не­но фаль­сифікацій у ви­но­робній га­лузі, а нинішній стан ви­но­гра­дар­ст­ва та не­ефек­тив­на й не­пра­цю­ю­ча нор­ма­тив­но-пра­во­ва ба­за га­лузі не спри­я­ють роз­вит­ку вітчиз­ня­но­го ви­но­роб­ст­ва, кон­ста­тує В'яче­слав Вла­сов. А пе­ред­ба­чу­ва­на жор­ст­ка кон­ку­ренція в разі приєднан­ня до зо­ни вільної торгівлі з ЄС за­гро­жує знач­ни­ми втра­та­ми, і це не мо­же не вик­ли­ка­ти за­не­по­коєння.
Са­ме за­для пе­ре­бу­до­ви га­лузі відповідно до су­час­них ви­мог рин­ку ще 2008 ро­ку бу­ло прий­ня­то Про­гра­му роз­вит­ку ви­но­гра­дар­ст­ва й ви­но­роб­ст­ва Ук­раїни до 2025 ро­ку. На жаль, че­рез за­тяж­ну еко­номічну кри­зу, не­до­ско­налість чин­но­го за­ко­но­дав­ст­ва що­до влас­ності на зем­лю та нор­му­ван­ня спе­цифічних пи­­тань ви­но­гра­дар­ст­ва, не­до­статній рівень дер­жав­ної підтрим­ки й на­уко­вих досліджень у га­лузі, відсутність па­ри­тет­них еко­номічних відно­син між суб'єкта­ми інте­г­раційної струк­ту­ри "ви­роб­ник ви­но­гра­ду - ви­роб­ник ви­на" то­що ре­алізація Про­гра­ми галь­мується. Вод­но­час си­ту­ація ди­намічно змінюється, і вже потрібно вжи­ва­ти невідклад­них за­ходів, вно­си­ти зміни до Про­гра­ми, щоб ос­та­точ­но не втра­ти­ти та­кої важ­ли­вої для аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су га­лузі.
Для прий­нят­тя будь-яких рішень, особ­ли­во, роз­ра­хо­ва­них на ро­ки, упев­не­ний В'яче­слав Вла­сов, потрібний ви­ва­же­ний підхід, який ба­зується на всебічній та до­стовірній інфор­мації. Нині в Ук­раїні не­має су­час­ної, по­вної і до­ступ­ної інфор­мації про землі під ви­но­град­ни­ка­ми, про сор­то­вий стан, про­дук­тивність і на­пря­ми ви­ко­ри­с­тан­ня вро­жаю то­що. Ос­танній пе­ре­пис ви­но­град­ників бу­ло зроб­ле­но ще 1998 ро­ку. Навіть про стан та сор­то­вий склад 34 ти­сяч гек­тарів ви­но­град­ників, за­кла­де­них в ос­таннє де­ся­тиріччя за ко­ш­ти 1%-но­го збо­ру, відо­мо­стей не­має. А на це бу­ло ви­т­ра­че­но по­над мільярд гри­вень бю­д­жет­них коштів! За та­кої си­ту­ації, пе­ре­дусім, потрібно за­ко­но­дав­чо ок­рес­ли­ти відве­ден­ня площ під ви­но­град­ни­ки на базі ре­тель­них ам­пе­ло­е­ко­логічних досліджень, здійсни­ти пе­ре­гляд сор­то­рай­о­ну­ван­ня та спеціалізації рай­онів ви­но­гра­дар­ст­ва, роз­ро­би­ти і вве­с­ти па­с­пор­ти ви­но­град­ників, за­про­ва­ди­ти дек­ла­ру­ван­ня вро­жаю та на­пря­ми йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня влас­ни­ка­ми ви­но­град­ників усіх форм гос­по­да­рю­ван­ня то­що. Од­но сло­во, назріла гос­тра по­тре­ба скла­с­ти та ве­с­ти ви­но­град­ний ка­дастр.
Ви­но­град­ний ка­дастр пе­ред­ба­чає якісний і кіль­кісний облік ви­но­град­ників, містить ба­зу да­них що­до їхньо­го ста­ну та еко­логічних умов ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду. Роз­роб­ка й ве­ден­ня ка­да­с­т­ру ви­но­град­них на­са­д­жень є вкрай важ­ли­вою скла­до­вою вирішен­ня низ­ки про­блем, які по­ста­ють пе­ред дер­жа­вою в зв'яз­ку зі всту­пом у СОТ та мож­ли­вим приєд­нан­ням до зо­ни вільної торгівлі. Річ у ті­м, що ви­роб­ництво вин ви­­щих ка­те­горій якос­ті та закріп­лен­ня ге­о­гра­фіч­них най­ме­ну­вань за ви­на­ми в Ук­раїні по­тре­бує ве­­ли­ко­мас­штаб­но­го аг­ро­кліма­тич­но­го ра­й­о­­ну­ван­ня те­ри­торії і не­гай­ної підго­тов­ки ви­но­град­но­го ка­да­с­т­ру. Мож­на ствер­д­жу­ва­ти, що на сьо­годні в Ук­раїні не­має ви­но­град­но­го ка­да­с­т­ру як скла­до­вої зе­мель­но­го ка­да­с­т­ру з іден­тифікацією кож­ної зе­мель­ної ділян­ки та виз­на­чен­ням її ге­о­де­зич­них ко­ор­ди­нат. Про­ект ви­но­град­но­го ка­да­с­т­ру країни, який 2009 ро­ку роз­ро­би­ли на­уковці Дер­жав­но­го тех­но­логічно­го цен­т­ру охо­ро­ни ро­дю­чості грунтів та Інсти­ту­ту "Укргіпро­сад", не мо­же бу­ти та­ким, бо він не містить чітко виз­на­че­ної ос­нов­ної терміно­логії, за­вдань ка­да­с­т­ру, ме­то­дич­ної ба­зи то­що. Це, швид­ше, ма­теріали зви­чай­но­го, не ду­же ре­тель­но­го, пе­ре­пи­су на­са­д­жень без пла­но­во-кар­то­графічно­го ма­теріалу з іден­тифікацією ви­но­град­ників, без де­таль­ної ха­рак­те­ри­с­ти­ки кількісних по­каз­ників ос­нов­них еко­логічних умов те­ри­торій (рельєфу, кліма­ту, грунтів) то­що. Са­ме пла­но­во-кар­то­графічний ма­теріал з іден­тифікацією ви­но­град­них на­са­д­жень і ха­рак­те­ри­с­ти­кою еко­логічних умов ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду має бу­ти обов'яз­ко­вою ча­с­ти­ною ви­но­град­но­го ка­да­с­т­ру.
З уве­ден­ням в дію ви­но­град­но­го ка­да­с­т­ру не­роз­рив­но пов'я­­за­не про­ек­ту­ван­ня та за­кла­дан­ня но­вих ви­но­град­них на­са­д­жень. На су­час­но­му етапі прак­ти­ку про­ек­ту­ван­ня ви­но­град­ників різни­ми ор­ганізаціями (а ча­с­то це при­ватні чи гос­проз­ра­хун­кові підприємства), без ек­с­пер­ти­зи про­ектів у на­уко­вих ус­та­но­вах, мож­на вва­жа­ти не­до­ско­на­лою, а виділен­ня дер­жав­них коштів для ре­алізації та­ких про­ектів ри­зи­ко­ва­ним.

Інструкція на ре­кон­ст­рукцію
Для ре­кон­ст­рукції ви­но­град­ників та за­кла­дан­ня но­вих на­са­д­жень у ви­но­гра­дарсь­ких країнах світу пе­ред­ба­че­но ви­ко­ри­с­тан­ня тільки сер­тифіко­ва­но­го са­див­но­го ма­теріалу, на­го­ло­шує В'яче­слав Вла­сов. Сер­тифіко­вані са­д­жанці - са­д­жанці кло­но­во­го по­хо­д­жен­ня, вільні від вірус­ної інфекції, - за­без­пе­чу­ють стабільну про­дук­тивність та вро­жай ви­со­кої якості. Про сумнівну ви­со­ку якість імпор­то­ва­но­го са­див­но­го ма­теріалу ми вже зга­ду­ва­ли ви­ще. То­му ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ба­жа­но са­див­ний ма­теріал вітчиз­ня­но­го по­хо­д­жен­ня. За­без­пе­чи­ти вітчиз­ня­не роз­сад­ництво вихідним кло­но­вим ма­теріалом та здійсню­ва­ти на­уко­вий су­провід усіх тех­но­логічних етапів ви­роб­ництва сер­тифіко­ва­но­го са­див­но­го ма­те­рі­алу мо­же Центр кло­но­вої се­лекції Інсти­ту­ту ви­на й ви­но­гра­дар­ст­ва ім. В.Є.Таїро­ва. За ос­танні ро­ки тут виділе­но близь­ко 50 клонів 36 сортів ви­но­гра­ду. Зу­сил­ля­ми Цен­т­ру в провідних роз­сад­ни­ках Ук­раїни за­кла­де­но ба­зові ма­точ­ни­ки-підще­пи й при­ще­пи за­галь­ною пло­щею близь­­ко 150 га, роз­по­ча­то ви­роб­ництво віт­чиз­­ня­но­го сер­тифі­ко­ва­но­го са­див­но­го ма­те­ріалу. Але ма­­точ­­них на­са­д­жень не­до­стат­ньо для за­­без­­пе­чен­ня дер­жа­ви потрібною кількістю сер­тифіко­ва­но­го са­див­­но­го ма­те­ріалу. Про­цес стри­мується, бо не­має дер­жав­ної підтрим­ки ви­но­град­них роз­сад­ників, а ще че­рез те, що в нас не­до­ско­на­ле нор­ма­тив­но-пра­во­ве за­без­пе­чен­ня. Інсти­тут не­од­но­ра­зо­во ви­с­ту­пав з про­по­зиціями що­до вклю­чен­ня в За­кон Ук­раїни "Про ви­но­град та ви­но­град­не ви­но" статті про ка­те­горії са­див­но­го ма­теріалу. Та все за­ли­ши­ло­ся без змін. Па­ра­док­саль­но, але в Ук­раїні прий­ня­то Держ­стан­дар­ти на ви­но­град­ний са­див­ний ма­теріал пев­них ка­те­горій якості, а от са­мо­го виз­на­чен­ня та­ких ка­те­горій не­має. Як не­має й нор­ма­тив­ної ба­зи для реєстрації виділе­них клонів та вклю­чен­ня їх у Реєстр сортів рос­лин, без чо­го не­має офіційної мож­ли­вості про­па­гу­ва­ти їхні пе­ре­ва­ги та розмно­жу­ва­ти їх. Тож, приміром, тоді як у роз­сад­ни­ках Ук­раїни за­ли­ша­ють­ся не­ре­алізо­ва­ни­ми по­над мільйон са­д­жанців ви­но­гра­ду, чо­мусь за­ку­по­ву­ють імпорт­ний са­див­ний ма­те­ріал. Знач­ну до­по­мо­гу та під­трим­ку роз­сад­ни­кам за­без­пе­чив би нор­ма­тив­ний до­ку­мент Міна­гро­політи­ки про за­бо­ро­ну ви­ко­ри­с­тан­ня коштів дер­жа­ви (1% збо­ру) на прид­бан­ня ім­пор­­то­ва­но­го са­див­но­го ма­те­ріалу ви­но­гра­ду та за­кла­дан­ня ви­но­г­рад­ників з ви­ко­ри­с­тан­ням та­ко­го ма­теріалу.

Орієнтація на ри­нок
і ви­ро­щу­ван­ня еко­логічно
чи­с­тої про­дукції
У сфері тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня на­са­д­жень доцільно ши­ро­ко впро­ва­ди­ти в прак­ти­ку зо­нальні адап­тивні тех­но­логії за­кла­дан­ня й до­гля­ду за ви­но­град­ни­ка­ми, що ба­зу­ють­ся на си­с­те­ма­тич­но­му моніто­рин­гу аг­ро­еко­логічно­го се­ре­до­ви­ща та за­без­пе­чу­ва­ти­муть до­три­ман­ня ви­мог міжна­род­но­го співто­ва­ри­ст­ва до якості си­ро­ви­ни. За сло­ва­ми В'яче­сла­ва Вла­со­ва, на­став час пе­ре­орієнту­ва­ти ви­но­гра­дарів "роз­ви­ва­ти­ся" не на ви­роб­ництво, а на ри­нок.
Од­ним із пріори­тетів су­час­но­го віт­чиз­ня­но­го ви­но­гра­дар­ст­ва, який спри­я­ти­ме успішно­му кон­ку­ру­ван­ню в умо­вах міжна­род­но­го рин­ку, є ви­ро­щу­ван­ня еко­логічно чи­с­тої про­дукції. Від­повідно, слід невідклад­но за­про­ва­ди­ти дер­жав­ний еко­логічний кон­троль за ста­ном грунтів і про­дукції ви­но­гра­дар­ст­ва, а та­кож виділи­ти зо­ни й роз­ро­би­ти тех­но­логії ви­роб­ництва про­дукції для ди­тя­чо­го і дієтич­но­го хар­чу­ван­ня, від­но­ви­ти ма­теріаль­но-технічну ба­зу ви­­роб­­ництва сто­ло­во­го ви­но­гра­ду для спо­жи­ван­ня в свіжо­му ви­гляді й си­ро­ви­ни для за­до­во­лен­ня по­треб кон­серв­ної про­мис­ло­вості.
Ви­ро­щу­ван­ня та ре­алізація сто­ло­во­го ви­но­гра­ду за­слу­го­вує ок­ре­мої роз­мо­ви. З 1990 ро­ку ви­роб­ництво сто­ло­во­го ви­но­гра­ду, в роз­ра­хун­ку на од­ну осо­бу, зни­зи­ло­ся май­же до 700 грамів, що в 10-12 разів мен­ше за ре­ко­мен­до­ва­ну фізіологічну нор­му річно­го спо­жи­ван­ня цьо­го про­дук­ту. Зро­зуміло, що та­ке ско­ро­чен­ня влас­но­го ви­роб­ництва сто­ло­во­го ви­но­гра­ду при­зве­ло до зро­с­тан­ня імпор­ту, і са­ме він фор­мує близь­ко 65% об­ся­гу про­по­зиції. За ос­таннє де­ся­тиліття імпорт сто­ло­во­го ви­но­гра­ду збільшив­ся все­ме­ро. І це тоді, ко­ли Ук­раїна має ре­альні мож­ли­вості не тільки за­без­пе­чи­ти власні по­тре­би в сто­ло­во­му ви­но­граді, а й ек­с­пор­ту­ва­ти йо­го на міжна­род­ний ри­нок. У Реєстр сортів рос­лин Ук­раїни за­пи­са­но 126 сортів ви­но­гра­ду, з яких 40 - сто­лові. Вод­но­час про­мис­лові на­са­д­жен­ня сто­ло­во­го ви­но­гра­ду в різних регіонах - це одні й ті самі 10-12 сортів пе­ре­важ­но євро­пейсь­ко­го по­хо­д­жен­ня, які не ма­ють ге­не­тич­но­го за­хи­с­ту від стре­со­вих біотич­них та абіотич­них чин­ників се­ре­до­ви­ща, тож їх мож­на куль­ти­ву­ва­ти тільки в ок­ре­мих регіонах Півдня Ук­раїни. Для за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня свіжим ви­но­гра­дом се­лек­ціо­не­ри Інсти­ту­ту ви­на й ви­но­гра­дар­ст­ва ім. В.Є.Таїро­ва, пе­ре­ко­нує йо­го ди­рек­тор, ство­ри­ли адап­то­ваніші до умов куль­ти­ву­ван­ня, хо­ло­до- та па­то­ге­но­стійкіші сор­ти сто­ло­во­го ви­но­гра­ду: в Дер­жав­но­му реєстрі та­ких сто­ло­вих сортів 19 та два універ­сальні. Нові сто­лові сор­ти ви­но­гра­ду се­лекції інсти­ту­ту здатні ви­т­ри­му­ва­ти мо­ро­зи до мінус 24°С без знач­них уш­ко­д­жень. Різно­маніття сто­ло­во­го сор­ти­мен­ту дер­жа­ви та ви­ко­ри­с­тан­ня но­вих сортів дає мож­ливість ство­ри­ти кон­веєр ви­роб­ництва й спо­жи­ван­ня сто­ло­во­го ви­но­гра­ду в сві­жо­му ви­гляді про­тя­гом п'яти-вось­ми місяців. Ця ви­со­ко­е­фек­тив­на га­лузь ви­но­гра­дар­ст­ва - роз­ра­хун­ко­ва, 200-300% рен­та­бель­ності, особ­ли­во ве­ли­ких ягідних стійких сортів ран­нь­о­го або пізньо­го строків до­сти­ган­ня, вик­ли­кає ве­ли­кий інте­рес дрібних фер­мерсь­ких гос­по­дарств до ви­роб­ництва сто­ло­во­го ви­но­гра­ду. Але не­ве­ликі площі на­са­д­жень та­ких гос­по­дарств і, здебільшо­го, відсутність ко­о­пе­рації не да­ють їм мож­ли­вості про­по­ну­ва­ти рин­ку суттєві партії сто­ло­во­го ви­но­гра­ду. Сто­ло­ве ви­но­гра­дар­ст­во, за суттю, є са­мостійним підрозділом га­лузі зі своїми спе­цифічни­ми ціля­ми, за­вдан­ня­ми, за­со­ба­ми ви­роб­ництва то­що. То­му ви­дається доцільним ви­о­крем­лен­ня підпро­г­ра­ми "Сто­ло­вий ви­но­град" у за­гальній Про­грамі роз­вит­ку ви­но­гра­дар­ст­ва, виділен­ня площ та ок­рес­лен­ня рай­онів йо­го розміщен­ня, сор­ти­мен­ту, пев­ної су­пут­ньої інфра­струк­ту­ри (та­ра, хо­ло­диль­ни­ки) то­що. Ви­ро­щу­ван­ня еко­логічно чи­с­то­го сто­ло­во­го ви­но­гра­ду дає мож­ливість от­ри­ма­ти кон­ку­рен­то­с­про­мож­ну про­дукцію в умо­вах міжна­род­но­го рин­ку.

Шам­пансь­ко­му до­ве­деть­ся зміни­ти на­зву
Складні пи­тан­ня по­ста­ють пе­ред вітчиз­ня­ни­ми ви­но­ро­ба­ми. Сто­лові ви­на Ук­раїни зі своїми якісни­ми по­каз­ни­ка­ми мо­жуть кон­ку­ру­ва­ти на світо­во­му рин­ку. Але існує про­бле­ма підви­щен­ня стабільності, збільшен­ня нор­ма­тив­них термінів зберіган­ня. Тра­диційні для ук­раїнсько­го рин­ку кріплені ви­на на світо­во­му рин­ку не ма­ти­муть ве­ли­ко­го по­пи­ту, бо для спо­жи­ва­ча об'єдна­ної Євро­пи такі ви­на не­звичні. Ви­ник­нуть труд­нощі і з по­го­д­жен­ням ге­о­графічних назв та мар­ку­ван­ням вин (ти­пу шам­пансь­ке, хе­рес, порт­вейн то­що). В Ук­раїні не­має вітчиз­ня­них стан­дартів, адап­то­ва­них до міжна­род­них що­до кла­сифікації ка­те­горійності й оформ­лен­ня вин, а влас­ної за­ко­но­дав­чої ба­зи ви­но­ро­би ча­с­то не до­три­му­ють­ся. Вже кілька років не вво­дять у дію стат­тю За­ко­ну Ук­раїни "Про ви­но­град та ви­но­град­не ви­но" щодо ство­рен­ня та функціону­ван­ня вин­ної інспекції. Це при­зво­дить до без­кон­т­роль­но­го ви­пу­с­ку вин сумнівної якості, а іноді і до пря­мої фаль­сифікації вин. Дрібний та се­редній ви­роб­ник ви­на не мо­же вий­ти на ри­нок зі своєю про­дукцією че­рез ду­же ви­со­ку ціну ліцензії на та­кий вид діяль­ності. А са­ме цей ви­роб­ник ство­рює та є ав­то­ром вин ви­щих ка­те­горій якості. У нас близь­ко ти­сячі то­ва­ро­ви­роб­ників зай­мається ви­но­гра­дар­ст­вом. Тоді як, приміром, у Німеч­чині 100 ти­сяч гек­тарів ви­но­град­ників на­ле­жать близь­ко 70 ти­ся­чам фер­мерів, а ви­но го­ту­ють по­над 35 ти­сяч ви­роб­ників, і кож­на тре­тя пляш­ка ви­на іде на ек­с­порт. В Ук­раїні вартість ліцензії тре­ба виз­на­чи­ти відповідно до об­сягів про­дукції: нині для всіх во­на ко­ш­тує 500 ти­сяч гри­вень - і дрібні, й се­редні ви­роб­ни­ки вий­дуть на ри­нок ви­на. А це - нові ро­бочі місця, вин­ний ту­ризм, за­га­лом, - імідж дер­жа­ви, ві­зит­­на карт­ка регіону.
Світо­вий ри­нок, за­ува­жує В'яче­слав Вла­сов, з ве­ли­чез­ною по­ва­гою ста­вить­ся до нор­ма­тив­них до­ку­ментів, стан­дартів, ре­тель­но їх до­три­мується й ви­ма­гає до­три­ман­ня парт­не­ра­ми. Ме­ханізми впро­ва­д­жен­ня дер­жав­ної політи­ки роз­вит­ку га­лузі, до­три­ман­ня й ви­ко­нан­ня за­ко­но­дав­чої та нор­ма­тив­ної ба­зи в нашій країні не ви­т­ри­мує кри­ти­ки: у нас не­має єди­ної, дієвої та фа­хо­вої уп­равлінської вер­ти­калі. На­явні кор­по­рації, об'єднан­ня, хол­дин­гові ком­панії відсто­ю­ють свої інте­ре­си, які іноді не вра­хо­ву­ють інте­ресів дер­жа­ви, не завжди зва­жа­ють на чітке до­три­ман­ня за­ко­но­дав­ст­ва то­що. Тож доцільно, за при­кла­дом ви­но­гра­до-ви­но­роб­них країн світу, ство­ри­ти Національ­ну ра­ду з ви­но­гра­дар­ст­ва й ви­но­роб­ст­ва як кон­суль­таційно-до­рад­чий ор­ган, до скла­ду яко­го ввійшли б пред­став­ни­ки Міна­гро­політи­ки, Міне­ко­номіки, провідні на­уковці га­лузі, знані ви­роб­ни­ки ви­но­гра­ду й ви­на. Ре­ко­мен­дації Національ­ної ра­ди потрібно вра­хо­ву­ва­ти під час прий­нят­тя, зо­к­ре­ма, дер­жав­них рішень що­до роз­вит­ку га­лузі.
У су­хо­му за­лиш­ку
Ре­зуль­та­тивність і ефек­тивність ви­ко­нан­ня робіт у ви­но­гра­дарстві за­ле­жить від кваліфікації спеціалістів, підприємниць­ких та ор­ганіза­торсь­ких здібно­с­тей керівників підрозділів гос­по­дарств. Нині в га­лузі прак­тич­но не­має си­с­те­ми підго­тування кваліфіко­ва­них робітників-ви­но­гра­дарів і ви­но­робів, працівників се­ред­ньої лан­ки. А спеціалістів з ви­щою освітою го­ту­ють без ура­ху­ван­ня су­час­но­го ста­ну рин­ку праці. То­му ча­с­то на ви­роб­ництво при­хо­дять ма­ло­кваліфіко­вані лю­ди, що при­зво­дить до знач­них втрат як уро­жаю, так і рос­лин. Сьо­годні у ви­но­гра­дарстві потрібні спеціалісти з до­дат­ко­ви­ми спеціалізаціями: ви­но­гра­дар-се­лекціонер, ви­но­гра­дар-роз­са­доз­на­вець, ви­но­гра­дар-ви­но­роб то­що. Пра­цев­ла­ш­ту­ван­ня спеціалістів з ви­щою освітою по­тре­бує удо­с­ко­на­лен­ня. Доцільно ство­ри­ти, за­зна­чає В'яче­слав Вла­сов, центр з підго­тування та ка­д­ро­во­го за­без­пе­чен­ня ви­но­гра­до-ви­но­роб­ної га­лузі на базі Інсти­ту­ту ви­на і ви­но­гра­дар­ст­ва ім. В.Є. Таїро­ва. Центр має здійсню­ва­ти по­глиб­ле­ну підго­тов­ку сту­дентів чет­вер­тих-п'ятих курсів профільних вузів за об­ра­ни­ми спеціаль­но­с­тя­ми в га­лузі ви­но­гра­дар­ст­ва та уп­равління га­луз­зю, за­без­пе­чи­ти дієве підви­щен­ня кваліфікації спеціалістів ви­но­гра­дарів і ви­но­гра­дарів-ама­торів, фер­мерів.
Пе­релік лише ос­нов­них пи­тань, які по­тре­бу­ють вирішен­ня з по­знач­кою "не­від­клад­но", ду­же об'ємний. Ще не все втра­че­но. Є знані та ви­со­кок­валіфіко­вані на­уковці, фахівці в га­лузі ви­но­гра­дар­ст­ва й ви­но­роб­ст­ва, є пер­спек­тивні до­роб­ки, збе­ре­гла­ся на­уко­во-технічна ба­за. Потрібні тільки на­уко­во об­грун­то­вані дер­жавні рішен­ня, кон­солідо­вані з ви­роб­ни­ка­ми ви­но­гра­ду й ви­на, та дієва до­по­мо­га і кон­троль ви­ко­нан­ня. За уваж­но­го роз­гля­ду кож­ної по­зиції мож­на ствер­д­жу­ва­ти: суттєві до­роб­ки на­уко­вих ус­та­нов та на­бу­тий ви­роб­нич­ни­ка­ми досвід у кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку є, і такі до­роб­ки цілком кон­ку­рен­то­с­про­можні на світо­во­му рин­ку ви­на.

Із си­ту­ацією в га­лузі знай­о­мив­ся
Іван Лаз­нюк