Головним ресурсом у плодоовочевому бізнесі стає вода: як посуха нищить заробітки європейських фермерів

Світовий ринок овочів та фруктів переживає один із найсерйозніших зсувів за останні десятиліття. Постійні примхи погоди тепер напряму визначають, куди бізнес вкладає гроші та яка ситуація буде з прибутками у довгостроковій перспективі. За останніми оцінками FAO, плодоовочевий сектор уже втратив мільярди доларів.

Як клімат впливає на інвестиції та маржу

Ситуація в Європейському Союзі є яскравим підтвердженням глобальних змін. Екстремальна погода щороку обходиться європейському сільському господарству приблизно у 28 мільярдів євро. Якщо кліматична криза поглибиться, до 2050 року ці втрати можуть зрости ще на 66%.

Міжнародна аналітикиня агробізнесу плодоовочевого проєкту EastFruit Катерина Звєрєва підкреслює:

«Військові шоки чи кліматичні шоки стають структурним фактором, здатним впливати на інвестиційні рішення вздовж усього ланцюжка. Для плодоовочівництва це безпосередньо впливає на рентабельність, привабливість інвестицій та довгострокову конкурентоспроможність».

Виробники овочів та фруктів опинилися у значно більшій небезпеці порівняно із зерновим чи олійним секторами. Вони мають дуже короткі терміни для збору врожаю, високу залежність від ручної праці та потребу у швидкій доставці. Тому навіть короткі погодні аномалії одразу приносять великі фінансові втрати.

При цьому найбільшою проблемою для фермерів стає падіння реальних заробітків. Показники збору плодів можуть залишатися нормальними, але прибутки швидко тануть через витрати на адаптацію. Гроші йдуть на додатковий полив, протиградові сітки, дорожче страхування та охолодження.

Експертка наводить приклад із сектора кісточкових та ягідних культур:

«Для виробника черешні, дрібних ягід чи цитрусових обсяги врожаю можуть залишатися стабільними. Одна лише злива з градом перед збором врожаю може за кілька днів перетворити маржу EBITDA у 15–18 відсотків на бізнес із маржинальністю у 3–5 відсотків».

Вода як головний стратегічний ресурс

Найважливішим фактором для виживання галузі стає доступ до води. Європейське агентство з довкілля підрахувало, що саме посуха винна у 54% усіх втрат у сільському господарстве Європи. Сильні зливи спричиняють 21% збитків, заморозки — 16%, а град — 9%.

Території, які страждають від посухи, збільшилися удвічі у порівнянні з початком минулого століття. Доступ до надійного поливу тепер вирішує все у ключових регіонах виробництва.

Катерина Звєрєва прогнозує серйозні зміни у найближчі роки:

«До 2030 року доступ до надійних систем зрошення може впливати на конкурентоспроможність більше, ніж сама наявність землі. Ринок рухається до нової ієрархії, в якій виробники із безпечним доступом до води зможуть мати більшу переговорну силу щодо цін та міцнішу довгострокову стабільність».

Нова географія плодоовочевого ринку

Через кліматичні зміни у світі формується нова карта вирощування овочів та фруктів. Традиційні лідери Південної Європи, такі як Іспанія, Італія та Греція, втрачають економічну ефективність через брак води та ріст витрат.

Натомість на ринку закріплюються нові сильні гравці. За останні п'ять років значно посилили свої сили Марокко, яке активно нарощує поставки томатів та лохини до Європи, а також Єгипет, який став одним із головних світових експортерів цитрусових. В Центральній Азії дуже динамічно розвивається Узбекистан завдяки інвестиціям у логістику та експорт черешні й винограду.

«Південна Європа втрачає ефективність на рівні витрат. Брак води, зростання страхових премій та кліматична волатильність підвищують собівартість виробництва та чинять сильний тиск на маржу», — резюмує Катерина Звєрєва.

Розкол на дві бізнес-моделі

Аналітикиня підсумовує, що ринок зараз фактично розколовся на два абсолютно різні типи компаній. Перша модель — це стійкі виробники. Вони мають захищені системи поливу, протиградові сітки, сучасні сховища та диверсифіковані канали продажів, тому здатні переживати погодні удари.

Друга модель — вразливі господарства зі слабкою інфраструктурою, обмеженим доступом до грошей та поливу. Для таких компаній всього один невдалий сезон може закінчитися повним банкрутством.

Саме тому світові капітали зараз масово йдуть у технології точного зрошення, штучний інтелект для прогнозування врожаїв та сучасну робототехніку.