ГМО кукурудза, кукурудза-притулок та соціальні науки

У США вводять правило реалізовувати насіння ГМО-кукурудзи обов'язково разом із традиційним. Це необхідно для запобігання розвитку стійкості шкідників до інсектицидних властивостей Bt-кукурудзи шляхом створення в полі кукурудзи-притулку. Проте дослідники припускають, що виробники кукурудзи відмовляються від посадки кукурудзи-притулку з низки причин. І соціальні науки можуть зіграти свою роль у вирішенні цієї проблеми.

Стійка до комах кукурудза, відома як Bt-кукурудза, створюється шляхом генетичної модифікації насіння кукурудзи для виробництва бактеріального токсину (Bacillus thuringiensis), який вбиває найпоширеніших шкідників, таких як гусениці або жуки. Щоб запобігти розвитку стійкості цих шкідників до Bt-кукурудзи, від фермерів вимагають засіяти невелику ділянку землі «притулковою» кукурудзою, яка не містить Bt-токсину.

Однак на рішення про посадку кукурудзи як захисна рослина впливають не тільки індивідуальні переваги фермерів. Економічні стимули, доступність насіння та способи виконання вимог щодо створення захисних зон можуть впливати на прийняття рішень. У деяких випадках фермери можуть сприймати використання кукурудзи як пов'язане з більшим ризиком або меншим прибутком, що може відлякувати від її застосування.

«Це створює проблему, оскільки система притулків функціонує лише в тому випадку, якщо у ній беруть участь усі фермери в даному районі. Щоб переконати фермерів у цьому, може знадобитися експертиза за межами фізичних та біологічних наук», — сказав Домінік Рейзіг, професор та фахівець із поширення знань в Університеті штату Північна Кароліна та співавтор статті, присвяченої цьому дослідженню та опублікованій у журналі Journal of Economic Entomology.

«Коли ми думаємо про політику, яка стосується виробників, нам необхідно залучати фахівців із соціальних наук, — сказав Рейзіг. — Найчастіше ми думаємо тільки про виробника і покладаємо на нього всю відповідальність, замість розглядати систему, яка створює для нього стимули до прийняття тих чи інших рішень. Ми виявили, що експерти в галузі соціальних наук одразу ж визнають важливість цієї системи, і це цінна думка».

Хоча відповідальність за посів насіння кукурудзи-притулку зрештою лежить на виробниках культури, Рейзіг зазначив, що протягом усього процесу вирощування існує кілька проблемних моментів, які фактично спонукають виробників не висаджувати кукурудзу-притулок. До них відносяться брак високоврожайного насіння кукурудзи, що не містить ген Bt, слабке регулювання та низькі стимули для насіннєвої промисловості приділяти пріоритетну увагу продажу насіння кукурудзи-притулку.

Пропозиція Агентства з охорони навколишнього середовища США, що вимагає від фермерів закуповувати традиційну кукурудзу для створення притулків разом із насінням ГМ-кукурудзи в точці продажу, є кроком у правильному напрямку, сказав Рейзіг, але все ще занадто сильно акцентує увагу на виробниках кукурудзи як на основному, а можливо, і єдиному факторі. За його словами, насіннєвій промисловості також потрібно близько п'яти років, щоб вивести новий високоврожайний сорт не ГМО на ринок, що ускладнює швидке впровадження нових вимог.

За словами Рейзіга, завдяки залученню фахівців у галузі соціальних наук до ухвалення рішень у сфері сільськогосподарської політики, проблемні місця у всій системі можна буде виявляти швидше та вирішувати таким чином, щоб відповідальність розподілялася рівномірно.