ГМ-овочі визнали безперспективними?

Зараз провідні світові селекційні компанії виводять овочеві культури винятково шляхом традиційної селекції. Про це повідомив директор напрямку насіння овочевих культур Syngenta Олександр Яцик в інтерв’ю журналу «Овощеводство».

Причому це сталося аж ніяк не через протести громадськості чи позицію значної частини депутатів Європарламенту. «Результати селекціонерів не виправдовували очікувань. Річ у тім, що до генетичної модифікації вдавалися передусім для формування у рослини певної стійкості – до конкретної хвороби, шкідника чи бур’яну. Але стійкість від усього сформувати неможливо. Специфіка ж овочевих культур, таких як картопля чи помідор, - дуже велика кількість хвороб, які до них можуть чіплятися» – пояснив О. Яцик.

До того ж, сформувавши в рослині стійкість до чогось одного, часто виявлялося, що вона втрачає стійкість до іншої небезпеки. Як приклад О.Яцик наводить перший ГМ-овоч – картоплю. Завдяки генетичній модифікації він став неїстівним для колорадського жука. Натомість, як згодом виявилося, ГМ-картопля сильно уражувалася фітофторозом.

Тим часом з’явилися нові, зокрема, двокомпонентні препарати проти колорадського жука, і зараз провідні фахівці Української асоціації виробників картоплі стверджують: для хорошого агронома в нашій країні колорадський жук – не проблема. Тож необхідність у ГМ-картоплі вже сама собою відпала. Щоправда, невідомо, як надовго: раптом колорадський жук пристосується і до нових препаратів?

Виведення ГМ-овочів триває в таких країнах, як Індія, Бангладеш, Китай, де стоїть проблема нагодувати народ і здешевити та спростити технологію виробництва, що практично повністю забезпечується дрібними господарствами, зазвичай, дуже обмеженими в коштах. Але знову ж таки, стійкість до шкідника, хвороби чи бур’яну, від яких потерпають в тропічній і субтропічній Азії, може бути неактуальною в Європі, де той самий шкодочинний організм може бути відсутнім чи не нести критичної загрози.

Тим часом з’явилися нові технології генної інженерії, які не належать до генетичної модифікації. Щоправда, в ЄС та інших країнах громадськість лобіює заборону принаймні деяких з них.