Фермери прифронтових господарств розповіли про наболіле

У Попаснянському районі майже половина орних земель (16 тис. га з 34 тис. га) залишилася на «тому боці». Багато полів ще заміновані, хоча чимало вже й таких, що вдалося звільнити від небезпечного заліза. Є землі, які стали полігонами. Є такі, що відійшли під фортифікаційні споруди. Але за усі ці площі треба платити земельний податок. Незалежно від того, чи дає таке поле урожай. І це - основна проблема прифронтових господарств, зазначають місцеві фермери, пише propozitsiya.com з посиланням на ukurier.gov.ua.

«Всього було у мене до війни понад 2 тис. га. Тепер більше половини  немає. Тобто це та земля, на яку я просто не можу заїхати, хоча вона на території України. Бо вона не підлягає обробці. Частину «забрала» лінія розмежування, або, як її називають, «нульовка», частина відійшла під фортифікаційні споруди військових. Ніхто нам за них не платить. Але ми повинні платити за ці землі податки і розплачуватися з пайовиками. Адже це ми уклали з людьми договори про оренду землі», - каже керівник СТОВ «Надія» (село Троїцьке) Володимир Ковтун.

Здавалося б, логіка проста: якщо землю немає можливості обробляти, значить, немає доходу. То які ж в цій ситуації можуть бути податки? З іншого боку, земля числиться за певним господарством, і відсутність у його керівників коштів не є само по собі форс-мажором. Так, за словами В. Ковтуна, трактують ситуацію у Торгово-промисловій палаті України, де за законом видають довідки про форс-мажорні обставини - документи, на підставі яких можна врегулювати ситуацію з земельними податками.

«Я коли їздив до ТПП і ставив це питання, почув у відповідь: форс-мажор - це коли йдуть військові дії. А у нас, як ви знаєте, військових дій, та й війни як такої,  немає. Є поняття антитерористичної операції, а це тимчасове явище, яке скоро закінчиться!» - розповідає В. Ковтун.

І додає: «Але досвід інших країн показує, що років 25-30 ми на ці свої землі не зайдемо. В колишній Югославії досі розміновують територію. Щоправда, там трохи інша ситуація. А до нас скільки налетіло?! Наша земля, наприклад, підходить до Калинового (це район, який між Первомайськом особливого району Луганської області та Дебальцевим особливого району Донецької області)».

В. Ковтун зберігає кадри аматорської зйомки тих часів, коли були великі бої під Дебальцевим. Кілька днів тривав масовий обстріл села Троїцьке, де й розташоване господарство «Надія». Розбили молочнотоварну ферму, загинуло багато худоби, була розбита майстерня, побито багато різної сільгосптехніки. На той момент залишалися неприбраними поля. З боку Калинового пшениця на корені просто згоріла. Господарство зазнало великих збитків. Тож навіть не стільки податки хвилюють керівника СТОВ «Надія», як те, що треба розраховуватися з пайовиками. Адже люди, які віддали свої наділи в оренду, чекають.

«Два роки ми їм платили, скільки могли. Спочатку всім - по 50%, а торік вже платили тільки тим, чиї землі зараз залишилися в обробці - це понад 500 га. Іншим тепер пропонуємо розірвати договори. Якщо щось зміниться на краще - візьмемо паї назад», - каже В. Ковтун.

Начальник місцевого податкового управління Олег Волошин підтримує це рішення сільгосптоваровиробника.

«Це єдиний вихід. Тоді ми не будемо нараховувати податок на землю. Фермери так намагаються себе захистити. Навіщо їм платити за ту землю, яку вони не використовують? Адже згідно  з чинним законодавством, обов’язково треба платити за землю, якщо щодо неї укладені договори. Договори не розірвано - плати за землю, навіть якщо не отримуєш доходу. Звільнити від сплати податків може тільки сертифікат, який підтверджує форс-мажорні обставини і видається ТПП України», - пояснює О. Волошин.

Щоправда, за словами того ж податківця, ТПП України видала кілька подібних документів. І жодного - фермерам.

Є в прифронтовій зоні такі фермери, що від усієї цієї ситуації опустили руки. Але більшість - працюють. І урожай збирають навіть за умови проголошеного, але так й не створеного «хлібного перемир’я».

Цього року у всіх категоріях господарств Луганської області передбачається зібрати ранні зернові та зернобобові культури на площі 295,8 тис. га. Очікується, що урожай може перевищити 1 млн 13 тис. т зерна, що на 60 тис. т більше, ніж торік.