Фермери переходять від виживання до розвитку: понад 70% кредитів беруть на модернізацію
Кредитування українського агросектору не просто відновилося, а вже перевищило довоєнний рівень і досягло 3,9 млрд доларів. Для порівняння, у січні 2022 року загальний кредитний портфель аграріїв становив 2,8 мільярда доларів. Повномасштабне вторгнення та блокада портів завдали галузі збитків на майже 25 мільярдів доларів за оцінками Світового банку, але саме фінансування допомогло підприємствам вистояти. Уже в січні 2023 року кредитний портфель зріс на 11% у доларах та на 42% у гривні.
Сьогодні суть кредитування кардинально змінилася, що свідчить про перехід від виживання до розвитку. Частка коротких позик упала вдвічі, натомість 72% портфеля — це «довгі» гроші терміном понад рік. Понад 70% позик агровиробники залучають уже не на покриття поточних потреб, а для купівлі нової техніки, модернізації потужностей та запуску переробки. Це створює основу для виробництва продукції з доданою вартістю та зміцнює позиції українського експорту.
Головним двигуном цих змін залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на яку припадає 45% усього агрокредитування країни. Особливо важливою вона є для фермерів у прифронтових зонах, де ризики надзвичайно високі. Наприклад, у Сумській області за цією програмою видано 81% усіх кредитів, у Херсонській області ця частка досягає 98%, а в Донецькій області державна підтримка покриває рекордні 100%, без чого фінансування бізнесу там було б неможливим.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький так прокоментував ці зміни:
«У перші роки повномасштабної війни кредити допомогли аграріям зберегти виробництво, провести посівні кампанії та підтримати роботу підприємств в умовах безпрецедентних викликів. Сьогодні кредитування не просто зросло, а кардинально змінилася його суть. Частка коротких позик упала вдвічі, натомість 72% портфеля – це вже "довгі" гроші, терміном понад рік. Аграрії залучають кошти на купівлю нової техніки, модернізацію потужностей. Це найкращий доказ того, що агросектор адаптувався і планує майбутнє».