Експорт пшениці у 2025/26 маркетинговому році: низькі темпи та нові виклики для аграріїв

Станом на кінець березня 2026 року в Україні склалася нетипова ситуація з продажем пшениці на зовнішні ринки. Попри те, що минуло вже три чверті маркетингового року, відвантажено лише 55% від запланованого обсягу продукції.

«Хоча пройшло 75% часу, станом на кінець березня експортовано лише 55% обсягу продукції, котра мала йти на міжнародні ринки», – пояснюють в Українському клубі аграрного бізнесу.

Загалом для продажу за кордон цього сезону було передбачено 17,6 млн т пшениці. Проте за дев'ять місяців фактично експортували 9,7 млн т. Це на 25% менше, ніж за такий самий період минулого року. Останні чотири місяці темпи збуту були низькими — у середньому 600 тис. т на місяць, хоча зерна в країні вистачає.

Географія продажів також змінилася. Поставки до країн Європейського Союзу, зокрема Іспанії та Італії, значно скоротилися. Це сталося через те, що в ЄС зібрали великий врожай — 144 млн т проти 122 млн т минулого року. Європа забезпечила власні потреби, тому попит на українську пшеницю там впав. Натомість зросли поставки до країн Африки.

Існує три можливі варіанти розвитку подій. Якщо темпи експорту залишаться на поточному рівні, то до кінця сезону в країні накопичиться 7,0 млн т залишків. Це навіть більше, ніж у 2021/22 році, коли морські порти були повністю заблоковані. Велика кількість залишків може призвести до того, що аграріям не буде де зберігати новий врожай, який почнуть збирати у липні.

Інший сценарій передбачає, що ситуацію може пом'якшити зростання світових цін. На вартість зерна можуть вплинути події на Близькому Сході та подорожчання пального й добрив, що дозволить частково компенсувати втрати.

Для того, щоб вийти на нормальний рівень залишків у 1,8 млн т, потрібно значно прискорити відвантаження.

«Для того, щоб подібний сценарій був реалізований, необхідно 3 наступних місяці відвантажувати по 2,4 млн т пшениці», - пояснюють експерти.

Разом із кукурудзою загальний обсяг експорту тоді має складати близько 5,4 млн т щомісяця. Проте залишається питання, чи витримає таке навантаження портова інфраструктура після атак і чи буде на ринку достатній попит. Водночас відкритий морський шлях дає надію на знаходження оптимального рішення для виробників.