Експерти назвали причини майбутнього провалу введення ринку землі

Верховна Рада продовжує працювати в доволі напруженому темпі, але, незважаючи на постійні засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики, готовність до відкриття ринку земель становить не більше ніж 20%.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на zib.com.ua.

Правова спільнота впевнена в тому, що його запуск може призвести до хаосу та величезної хвилі рейдерства в аграрній сфері. Адже підготувати настільки грандіозні зміни можуть банально не встигнути.

Невдовзі народні депутати підуть у щорічні відпустки, тож раніше вересня розглядати нові проекти не будуть. Експерт із земельних питань Еліна Юрченко наголошує на тому, що до 1 липня 2021 року залишилося дуже мало часу на ефективну роботу. 

Парламентарі вже підтримали низку антирейдерських законів. Одначе ті акти не спрацюють без проведення інвентаризації всіх державних земель. Однією з головних проблем є безлад у земельній документації. Тож, як уважає Е. Юрченко, змін, якими врегульовано планування використання земель, а також створення інфраструктури геопросторових даних, надто мало для запуску ринку.

Проте вже прийняті закони насправді не варто недооцінювати. Перехід від цільового використання землі до планування використання породив своєрідну революцію у сфері сільського господарства. Землевласники матимуть набагато більше свободи щодо використання належних їм ділянок. Це, на думку експертів, суттєво знизить рівень корупції.

Для належного запуску ринку земель необхідно перш за все вдосконалення права орендарів на викуп ділянок. Оскільки ринок відкривають для обмеженого кола осіб, більшість орендарів на сьогодні не має будь-якої впевненості в тому, що їхній земельний банк не буде втрачено. Відповідно, без належного врегулювання ризикованість зростає.

Невдовзі всі землі державної та комунальної власності будуть продаватися виключно через систему електронних торгів. І за бажанням власника це правило може бути використано й для земель приватної власності. Утім, реалізація цих положень неможлива без запровадження моніторингу угод щодо набуття у власність угідь.

Держава не має жодного уявлення про те, хто та на яких підставах набув право власності на ділянки. Експерти із земельних питань наголошують, що деякі особи, зловживаючи наданими можливостями, отримали землю у власність набагато більше ніж один раз. Тож аудит підстав набуття права власності на ділянки виявить ці проблемні землі, через що доведеться вирішувати їх подальшу долю. Єдине, що вже зрозуміло, — кількість спорів буде зростати в геометричній прогресії протягом наступних років.

Досі залишаються невирішеними питання передачі у власність земель с/г підприємств. Положення, які діють на сьогодні, не дають можливості ні власникам, ні орендарям належним чином використовувати ділянки. Тому більшість відносин досі залишається в тіні. Не менш важливим є вирішення питань, пов’язаних із консолідацією сільгоспземель.

Утім, без доступу до дешевих кредитів і програм державної підтримки малий та середній бізнес не матиме можливостей. Усе це створює суттєві перешкоди для запуску ринку. Якщо парламент не встигне врегулювати зазначені питання, матимемо хаос. Адже найбільш активна та фінансово спроможна частина аграрного сектору почне захоплювати землі тих, хто не має достатньо коштів для залучення адвокатів і багаторічної судової тяганини.