Експерт: В ЄС «екстрено» використовують юридично заборонені неонікотиноїди

Питання заборони певних діючих речовин пестицидів піднімається періодично як в ЄС, так і в Україні. Проте заборона «по-європейськи» не дорівнює забороні в українському класичному розумінні.

Про це в блозі на AgroPortal.ua зазначає координатор комітету захисту рослин асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ольга Кухар.

За її словами, у Європі видаються «екстрені дозволи» на ті препарати, по яким раніше було прийнято рішення про заборону в ЄС.

«12 країн ЄС із значним виробництвом цукру, включаючи Францію, Бельгію, Данію та Іспанію, протягом останніх трьох років надали низку екстрених дозволів на обробку насіння неонікотиноїдами після того, як набула чинності заборона в ЄС. В тому числі вже і Велика Британія, яка вийшла з ЄС, цього року схвалила екстренні дозволи на використання неонікотиноїдів через високий ризик зараження урожаю жовтяницею», — констатує експерт.

Ольга Кухар вказує, що такі дії демонструють те, що фермери не мають «ефективних альтернатив» неонікотиноїдам для захисту своїх посівів».

За її словами, європейські фермери також вбачають загрозу і значні збитки через поширення розмов про заборону певних пестицидів, які зазвичай мають більше політичного підґрунтя, ніж науково підтверджених фактів про можливу шкоду від них.

«Зокрема, данські експерти дійшли висновку, що можлива заборона гліфосату в ЄС без заміни обійдеться звичайним господарствам у середньому зростанням витрат, еквівалентним близько плюс 120 євро/га. Заборона гліфосату на фермах з нульовою обробкою ґрунту стане ще дорожчою. Тут консультанти очікують на додаткові витрати до 270 євро/га», — наводить аргументи Ольга Кухар.

При цьому експерт додає, що без гліфосату загалом використовується на 20% більше гербіцидів, що, відповідно, збільшує об’єми внесення, щоб протистояти тиску бур'янів.

«Україні треба враховувати такі аспекти та аналізувати ситуацію, що виникає в інших країнах та не допускати ситуації, коли нічим буде захищати врожай від хвороб та шкідників. Першочергово аграріям потрібно дотримуватися правил внесення засобів захисту рослин, в тому числі вимог законодавства, не застосовувати фальсифіковані препарати, а також своєчасно сповіщати громади та пасічників про заплановане внесення засобів захисту рослин», — резюмує експерт.