Експерт назвав 3 проблеми при передачі землі ОТГ

За 2018 рік 646 громад отримали майже 1,5 млн гектарів землі у рамках загальної децентралізації влади, головною метою якої було дати селищним громадам інструменти для власного утримання. Проте в реальності вони стикаються з великою кількістю проблем та обмежень. Наразі земля, фактично, знаходиться під контролем Держгеокадастру. Більше того, сам процес має велику кількість прогалин, а державні органи на місцях намагаються їм маніпулювати. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на інформаційне агентство «Економічна правда».

У теорії передача та подальше використання цих земель надають ОТГ великий фінансовий ресурс та створюють можливості для розвитку. Але в реальності громади стикаються з цілим спектром проблем, якими не можна нехтувати.

Перша та найсуттєвіша проблема - це інвентаризація земель

Є наказ Держгеокадастру, згідно з яким саме цей орган має провести ці роботи. В реальності цього не достатньо. Проведення всього спектру землевпорядних робіт потребує великих фінансових вливань, яких у більшості громад банально нема. Зважаючи на це, USAID ще в лютому 2018 року пропонували проводити інвентаризацію земель по частинах. Це б дозволило громадам вирішувати це питання поступово.

Але, наприклад, в Держгеокадастрі відсутня інформація по більш ніж 20% земель. Документи на землю зберігаються здебільшого в паперовому вигляді, а якісного електронного реєстру взагалі не існує. Більше того, основний масив зберігається в районних управліннях земельних ресурсів. Яскравим є приклад Чкалівської ОТГ в Харківській області. Держгеокадастр пропонував передати у власність громади 1155,7 гектарів земель.

Проведення інвентаризації з боку громади показало значно більші цифри. Як наслідок у комунальну власність громади було передано 3800 гектарів.

Тобто громада змогла відстояти в 3 рази більше земель, ніж нарахував державний орган. Фактично громади не можуть ані провести особисто цей процес інвентаризації, ані прослідкувати за діяльністю Держгеокадастру, який передає дані ОТГ.

Друга проблема - це помилки у формуванні земельних ділянок

Дуже часто учасники земельних відносин стикаються з ситуацією, коли земельні ділянки сформовані з помилками, що потім унеможливлює реєстрацію права власності. У результаті площа та межі великої кількості земельних ділянок не співпадають з даними у документах.

Іншим проявом цієї проблеми є їх накладення на суміжні території. Як наслідок від цього страждають усі. Громада не отримує гроші за використання землі. Більше того, ОТГ не має повної картини наявних земель, на яких вона може реалізовувати власні проекти або запрошувати інвесторів. Мешканці не знають, що конкретно їм належить, а орендарі землі, намагаючись діяти згідно з законом, можуть порушувати його, навіть не знаючи про це.

Третя проблема - це більшість земель вже передана в користування

Передача земель у власність громади має створити можливість розпоряджатися землею на свій власний розсуд та отримувати від цього зиски. Але це все не стосуватиметься земель, що вже були передані у користування. Як наслідок громада лише в теорії отримує великий ресурс, але жодним чином не може вплинути на нього, а в разі передачі у власність громади вже орендованої ділянки, має бути отримана згода від орендаря. Якщо цього не буде зроблено – громада нічого не отримає.

Після закінчення оренди, ділянки виставляються на аукціон, де перемагає той, хто зможе запропонувати найвищий відсоток орендної плати. І найчастіше таким переможцем буде не місцевий фермер, а великий агрохолдинг, зареєстрований не на території громади. Як наслідок податки сплачуватимуться за місцем реєстрації, а не до місцевого бюджету.