Експерт FAO пояснив, що ж зміниться для українських тепличників зі створенням зони вільної торгівлі з Туреччиною

Наскільки це посилить конкуренцію на українському ринку? Насамперед, варто зауважити, що турецькі тепличні овочі в Україну постачаються переважно у той період, коли українська теплична продукція на ринку не присутня чи присутня у незначних обсягах. Крім того, турецькі овочі і так продаються, як правило, дешевше за українські. При цьому за українські споживачі платять більше, переважно тому, що вони мають вищі смакові якості, тому що вирощені в безпосередній близькості до споживача і збираються більш дозрілими.

 

Зниження мита на 10% на томат дасть турецькій продукції близько 1–1,5 грн/кг додаткової переваги у масовий сезон реалізації, а це чимало. Проте, на думку експертів FAO, значно більший вплив на конкуренцію української тепличної продукції з турецькою матимуть різке зростання вартості енергоносіїв та девальвація турецької ліри. Перший фактор вплине на Україну більший, ніж на Туреччину і другий теж грає на користь турецьким експортерам. Хоча там є ще один момент: Туреччина імпортує багато матеріально-технічних ресурсів для вирощування тепличних овочів, і витрати у них теж зростуть.

 

Отже, очевидно, що для тепличників України ЗВТ з Туреччиною — новина, на перший погляд, погана. Однак у них є набагато вагоміші причини для занепокоєння, ніж зниження на 10% імпортних мит на турецькі помідори. При цьому Україна теж має свій сезон, коли вирощування тепличних овочів обходиться дешевше, ніж у Туреччині, — з середини червня по вересень.

 

«У Туреччині традиційно досить високі імпортні мита. Тому отримати вільний доступ до цього величезного ринку для України було б дуже цікаво. Оскільки Туреччина знаходиться в іншій кліматичній зоні, ті ж самі огірки, помідори та перець вирощувати влітку у теплицях дуже складно, бо там надто спекотно. Тепер, якщо Туреччина обнулить для України мита на імпорт тепличних овочів (а мито до ЗВТ коливалося від 40% до 100%, тобто фактично було заборонним), то українські експортери цілком можуть спробувати налагодити експорт тепличних томатів до Туреччини влітку», - каже економіст інвестиційного департаменту FAO Андрій Ярмак.

 

Експерт плодоовочевого бізнесу та міжнародний консультант FAO Федір Рибалко також вважає, що ЗВТ із Туреччиною може принести Україні деякі переваги. «Для постачальників свіжої лохини з України Туреччина – це дуже цікавий ринок. Тут зростає споживання лохини, а Україна експортує її в сезон, коли місцева продукція вже давно закінчилася і постачальники із сусідніх країн також не можуть її постачати на ринок. Ми думаємо, що Україна могла б постачати до Туреччини до 200 тонн лохини за сезон», — каже Федір Рибалко.

 

Він також зазначає, що Туреччина є важливим транспортним хабом регіону. «Рефрижератор, завантажений свіжою продукцією, наприклад, у Житомирській області тією ж лохиною для постачання до Сінгапуру, Малайзії або інших країн Азії, може на поромі приїхати прямо в аеропорт Стамбула, що знизить ризики втрат якості при експорті і буде економічно вигіднішим, ніж постачання літаками. з України з перевантаженням у Стамбулі», - зазначає Федір Рибалко.

 

Андрій Ярмак каже, що головною гарною новиною для плодоовочевого бізнесу від ЗВТ України та Туреччини стане можливість повернутися на турецький ринок волоського горіха. «У зв’язку з тим, що конкуренти отримали можливість постачати горіх до Туреччини безмитно, українські постачальники втратили цей ринок. Я оцінюю втрати України від відсутності ЗВТ у Туреччиною у $40 млн на рік. Тепер Україна точно повернеться на ринок волоського горіха Туреччини», — каже експерт FAO.

 

Він також зазначає: «Туреччина – один із найбільших реекспортерів аграрної продукції у світі. Українські компанії вже мали такий досвід — після того, як їхні товари потрапляли на ринок Туреччини, їх знаходили на ринках Африки та Азії, а потім експортери прямо виходили на постачальника в Україні», — зазначає Андрій Ярмак.