Експедиція зерна по залізницях - це корупція 80-го рівня

З зерновозами все погано не тому, що Автоматична система "Управління пересиланням порожніх вагонів" (далі - АС УППВ) погана. Все погано, тому що забезпечення порожняком (зерновозами зокрема), в останні 15 років перетворилося в окрему високоприбуткову виключно корупційну галузь. Її доходи становлять 350 - 500 млн грн/рік. Таку думку висловив власник залізничного експедитора "Алекс рейл" Юрій Щуклін у своїй колонці на biz.censor.net.ua, пише propozitsiya.com.

Ю. Щуклін стверджує, що на "Укрзалізниці" немає жодного працівника, дороги або дирекції, жодного начальника або керівника, який би реально хотів, щоб АС УППВ повноцінно запрацювала. А ті "кадри", які контролювали цей "дохід", не дозволять ніякій системі його зупинити.

Основною причиною, (наслідком якої є колапс з перевезенням) він вважає наявність в Україні, такого собі, парадоксу - "конфлікт інтересів, навпаки".

Майже всіх учасників зернової індустрії, крім виробників зерна і власників компаній-зернотрейдерів, влаштовує нинішній стан справ з логістикою в Україні, впевнений власник "Алекс рейл". А саме:

- більшості елеваторів вигідно, щоб зерно своєчасно не вивозилося - вони заробляють на зберіганні, і не несуть відповідальності;

- експедитори при дефіциті зерновозів підвищують ставки, виправдовують своє існування;

- чиновники УЗ на місцях, які контролюють розподіл вагонів, отримують ні з чим незрівнянну "подяку" за пріоритетне забезпечення потрібних експедиторів (частина з яких їм же і належить);

- український менеджмент іноземних компаній-зернотрейдерів, отримуючи від своїх експедиторів "премії" закриває очі на завищені бюджети перевезення, і вже не має можливості вимагати від елеваторів і перевізника (УЗ) виконання зобов'язань щодо своєчасного відвантаження зерна.

- УЗ, завдяки посереднику, звільняється від претензій реальних власників вантажу-експортерів (за невиконання планів навантаження і за збереження вантажу), самоусувається від зобов'язань перед елеваторами, яких для неї (УЗ) не існує. Вся відповідальність, теоретично, покладається на експедитора, який не бажає подавати позов на УЗ.

За своєю природою, послуга експедирування зерна по залізницях - це корупція 80-го рівня, говорить експерт. Це, коли одна сторона вигадує ускладнення у вигляді сертифікатів, планів, санобробок вагонів, інших нормативних збочень, а друга - наймає "підприємливих" і "здатних домовлятися", для усунення проблем і виконання контрактів "за всяку ціну".

Автоматична система стала заручником конкурентних воєн серед експедиторів і на даному етапі не справляється з винахідливістю "лідерів", з їх брудними методами. Вона забезпечує вагонами більше тих, хто хімічить з АС "Месплан" (система електронного документообігу), що є джерелом вихідних даних для АС УППВ.

На жаль, в умовах жорсткої конкуренції, представники зернової індустрії, а також власники елеваторів і чиновники "Укрзалізниці", реально не хочуть щось змінити, віртуозно знаходячи причини своєї бездіяльності в Правилах перевезень і в статутах, посилаючись на комерційні таємниці і "закони вільного ринку ", самі цю свободу і ховаючи, констатує Ю. Щуклін.