Диво-врожаї на «теплих» грядках

Винахідник із Тернопільщини розробив унікальну технологію вирощування овочів: їх вдається отримати на 40-60% більше.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrinform.

На Тернопільщині в селі Плебанівка, біля місцевої школи на навчально-дослідницькій ділянці з десяток років тому було закладено експериментальний майданчик, який згодом став прикладом того, як новаторська думка, а ще — земля, вода, повітря й тепло, разом із сонцем можуть створити справжнє природне диво. Його автор — Володимир Розум, мешканець села, який майже десять років тому експериментальним шляхом розробив (і запатентував) екологічно чистий метод обробітку навіть, здавалось би, непридатних для городництва земель. Ідеться про новітню технологію «теплих грядок Володимира Розума»», за допомогою яких можна збирати високі врожаї. І то не суха теорія — аграрну новацію активно застосовують власники присадибних ділянок як на Тернопільщині, так і в інших областях України.

Раціональний обробіток землі захопив чоловіка настільки, що він закінчив спеціальні заочні курси в Харкові, далі знайшов однодумців у Клубі органічного землеробства в Тернополі. За його словами, він завжди міркував не тільки над тим, як зібрати високий врожай, а й над його якістю. Щоб це була повноцінна, здорова, екологічно чиста продукція. Продукція, яка виросла саме для вас, ваших рідних, на домашній грядці, яку виплекали ви самі, на ділянці, на якій не було б жодного грама хімічного добрива, а лише природні поживні речовини, які б вироблялися самою природою.

«Тобто, це, за моїм міркуванням, мала би бути жива земля, звільнена не тільки від хімії, а й і від плуга. І за таке ощадливе, розумне ставлення — вона би мала віддячити щедрими врожаями. А особливістю таких ділянок мало би бути те, що рослини упродовж усього вегетаційного періоду отримують удосталь необхідних їм поживних речовин — від вуглеводів, амінокислот аж до вітамінів», — пояснює Розум.

А де їх взяти? А теж із рослин. Головне — уміло поєднати у нерозривне ціле усі чотири фактори родючості — повітря, поживне, водне, і теплове середовище. Все це, разом зі спеціально загущено посіяними рослинами, мало би дати високі врожаї екологічно чистої продукції на таких грядках, які пан Володимир назвав «теплими» (бо вони ніби акумулюють у собі тепло й енергію землі, органічних речовин та сонця). Все, що передбачав і обдумував, розробляючи технологію закладання теплих грядок, згодом підтвердилося, стверджує винахідник.

І сталося це на пришкільній навчально-дослідницькій ділянці у Плебанівці. Там Володимир Розум разом зі школярами проклав перші рівчаки-траншеї, заповнені органічною мульчею, яка із гіллячками, старим листям, скошеною травою згодом ставала таким собі джерелом вологи і поживних речовин, що утворювалися у результаті розпаду органіки.

 «Їхній нижній шар складається з обрізаних великих гілок, які забезпечують хорошу мікроциркуляцію повітря», — коротко пояснює автор розробки. Справа в тім, що температура глибоких шарів ґрунту — значно нижча, ніж верхніх. У поєднанні з такою циркуляцією повітря, це створює конденсацію вологи — вона заповнює потребу у волозі не тільки рослин, а й ґрунту. Саме тому при вирощуванні овочів на таких грядках немає необхідності в поливанні. Окрім цього, дрібний органічний шар — прекрасна підгодівля для зелених насаджень. «У процесі розкладання він виділяє не тільки корисні живильні елементи, а й вуглекислий газ, що потрібен рослинам для їх росту і розвитку», — пояснює задум експериментатор-практик.

Володимир Микитович з усмішкою згадує, як освітянське начальство приїжджало з району разом із аграрними спеціалістами й дорікало йому за те, що «псує» землю біля школи, не зорює, не закриває вологу, не обробляє, а прокладає якісь незрозумілі рівчаки-траншеї, та ще й дітей залучає до такого дивацтва…

Зате, яким було здивування чиновників від освіти та знавців аграрної справи, коли восени на шкільному подвір’ї у Плебанівці вони побачили величезні купи із дорідною капустою, буряками, морквою, гарбузами, іншими овочами. Теплі грядки Володимира Розума підтвердили свою ефективність!