Директорка агрофірми з Миколаївщини розповіла про ризики, які можуть виникнути в разі відкриття ринку землі

Ринок землі повинен існувати, проте є деякі ризики, з якими може зіткнутися український аграрій. Про них більш детально розповіла директор фірми «Золотий колос», депутат Миколаївської обласної ради від партії «Наш край» Надія Іванова.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agro-yug.com.

Відповідно до закону № 552-IX мораторій буде знятий 1 липня 2021 року. Набувати права власності на землю сільськогосподарського призначення зможуть тільки українці, територіальна громада, держава, юридичні особи. Право на купівлю земель для іноземців повинен визначити референдум.

«З тієї точки зору, що в розвинених країнах ринки землі працюють, і з точки зору, що ми обмежуємо права власника, мені здається, що ринок землі повинен бути. Повинні бути чіткі правила гри, відсутність корупційної складової», — розповідає Надія Іванова.

Проте аграрій озвучила побоювання, оскільки в Україні не зовсім ефективно працює правоохоронна система, слід очікувати активізації шахраїв.

«Ми розуміємо, що робота правоохоронної системи залишає бажати кращого, це будуть і шахраї, і всілякі порушення. Я переживаю за власників земельних паїв, можуть бути різні підводні камені. Я не бачила закон, складно обговорювати, не бачила, як прописані ті чи інші пункти, як захищений власник землі і чи будуть дотримуватися його права, на скільки захищені ті фермери, які працюють на землі: малий, середній аграрний бізнес», — говорить аграрій.

Крім цього, виникнуть, на думку Іванової, і складності з конкуренцією малих, середніх фермерів і великих агрокорпорацій.

«Наша банківська система не готова підтримувати нашого сільгоспвиробника на конкурентних умовах кредитування. Ми розуміємо, що, якщо великі іноземні агрокорпорації зайдуть, їх фінансовий ресурс значно більше. Ми не зовсім конкурентні при тій системі, яка є», — стверджує Надія.

Але є ще один важливий момент, вважає Іванова, від якого може постраждати ефективність недавно проведеної реформи децентралізації.

«І знову ж таки, законодавчо при ринку землі, навряд чи це передбачено: на сьогодні в сільських радах, ОТГ, левова частина прибутку — це ПДФО. Ми розуміємо, що великі виробничі підприємства є не скрізь, а ПДФО з пайовиків — це і є та сама складова бюджету. Коли земля буде у власника, ПДФО не поступатиме, якийсь повинен бути замінник для сільських рад, за рахунок чого вони будуть фінансувати дитячі садки, інфраструктуру сіл і так далі. Ось ці моменти технічні, але дуже важливі на сьогодні, мені здається не враховано», — підсумувала Надія Іванова.