Два львів'яни створили мільйонне виробництво арахісової пасти

Вклавши по парі сотень доларів львівські студенти Михайло Бойко і Тарас Фітьо за п'ять років перетворили хобі у бізнес з мільйонними оборотами. Сьогодні вони одні з найбільших виробників арахісової пасти в Україні, яку реалізують під торговою маркою "ТОМ", пише propozitsiya.com з посиланням на biz.censor.net.ua.

Першу пасту - пару сотень баночок - зробили в 2012 році, маючи найосновніше обладнання – машинку, яка перероблює арахіс. Інвестиції на той момент склали по $100 від трьох студентів. Виробництво арахісовою пасти - вже як бізнес, почали у 2015 році, вклавши у справу близько 2 млн грн.

Зараз на підприємстві встановлене німецьке та італійське обладнання, яке довелося переобляти під свої потреби.

Сировину купують у прямих імпортерів -  Індії, Аргентини, Китаю в залежності від сезону і ціни. Горіх беруть нечищений, далі його обсмажують, чистять від шкарлупи, доочищають і закидають, як сировину у апарат, що його переробляє. Перероблена паста потрапляє в дозатор. Термін зберігання пасти - шість місяців. На підприємстві кажуть, що працюють за ДСТУ, не додають ні емульгаторів, ні згущувачів, лише натуральні наповнювачі.

Наразі під брендом "ТОМ" продається 11 смаків арахісової пасти: нейтральна, солодка, солона, з шоколадом, медом, журавлиною, курагою, родзинками, чорносливом, шматочками шоколаду, шматочками арахісу.

Виробництво завантажене на 10%. При цьому в місяць, в залежності від сезону, "ТОМ" випускає від 3 до 10 т арахісової пасти.

За роки інвестори напрацювали величезну базу оптових і роздрібних клієнтів по всій країні. Пасту продають у крамницях, еко-магазинах та спортивних клубах. Місячний оборот коливається від 0,5 млн грн в низький сезон до 1-2 млн грн в "гарячий" період – це зима, ярмарки, фестивалі, новорічні свята. Продукт продають у стіках по 25 грам, та склі, пластику - 35, 180, 300, 500 г, для виробництв продають відрами по 10 кг. У планах - продавати відерцями по 1 кг.

"Намагалися виходити на супермаркети. Але там дуже дикі умови. Там не йдеться про заробіток, хіба що про рекламу. Також працюємо з ресторанами, які беруть цю пасту для своїх сніданків. З нашої пасти виробляють круасани, попкорн, печиво, солодощі, корм для собачок. Для спортсменів – це джерело білка", - розповіли на підприємстві.

Коли починали справу, то конкурентів практично не було. Зараз їх близько 10 в Україні: з них 5-6 – це студенти, 1-2 - реальні конкуренти. Але ринок дуже далекий від американського, іін ще розвивається, тому конкуренції не відчувають, каже М. Бойко. На ринку України є і імпортна арахісова паста, чимало китайського продукту - він дорожчий та містить некорисні жири.

Оскільки про продукт дізнається все більше споживачів, то ріст продажів спостерігається постійний: з 2014 - 2015 років він склав 300%-500%.

Масштабуючи бізнес, на підприємстві розширили асортимент: до бренду додалися згущене молоко (виготовляє підрядник, продають щомісяця близько 100 кг), чаї та гранола. Зараз мають 4 види граноли, 4 види чаю і 2 види в 4-х об’ємах згущеного молока. Ще в "ТОМі" запустили виробництво дорогих, елітних горіхових паст з фундука, мигдалю і кеш’ю. Банка на 180 г коштує 130 грн.

П’ять років тому 500-грамова баночка арахісової пасти коштувала 45-50 грн, зараз - 90-95 грн. За цей час ціна арахісу піднялася в чотири рази.

"Останні півроку – умовний рай для ведення бізнесу, все спокійно і збалансовано. Середня рентабельність у нас 20%-30%. Раніше продавали дуже мало, але дорого. Зараз продаємо більше, але набагато дешевше. Обсяг споживання арахісової пасти в Україні – це десь до 5 млн на місяць", - кажуть підприємці.

За словами хлопців, робити бізнес в Україні важко, а ринок - дикий.

"Ти мусиш кожен день зустрічатися з десяткою менших чи більших факапів і їх вирішувати. З сировиною, упаковкою – всюди були свої проблеми. Привозили нам неякісну сировину, пропонували в два рази дешевшу, зіпсовану. Це дуже дикий ринок, але ми навчилися за ці роки відфільтровувати", - розповідають вони.

Далі М. Бойко і Т. Фітьо планують розвивати експорт. Не бажаючи продавати продукт як сировину, без етикетки, налаштовані пройти ISO стандарти. В серпні очікують рабина для підтвердження якості кашрут. Уже експортують до Азербайджану та Польщі.