Досягнення i проблеми державної служби захисту рослин

ОУ цьому роцi зiбрано добрий урожай зерна. Не в останню чергу це досягнено завдяки зростаючому використанню засобiв захисту рослин. Про пiдсумки 2000/2001 року, перспективи в забезпеченнi засобами захисту рослин на 2001/2002 рiк, про проблеми служби захисту рослин розповiдає читачам “Пропозицiї” начальник Головної державної iнспекцiї захисту рослин “Головдержзахист” Василь Колiсниченко. Запровадження нової системи кредитування iз частковою компенсацiєю банкiвської ставки позитивно вплинуло на забезпечення сiльськогосподарського виробництва ресурсами, в тому числi засобами захисту рослин. Протягом останнiх десяти рокiв обсяги захисних заходiв постiйно зменшувалися. Починаючи з 2001 року, цi обсяги робiт почали збiльшуватися. Сьогоднi забезпечення пестицидами становить 80—89%. Якщо в минулому роцi було оброблено проти шкiдникiв, хвороб i бур’янiв 6—7 млн га, то в цьому роцi — вже 14 млн га. Проте фiтосанiтарний стан за один рiк не виправиш. Господарники звикли боротися з явищами, якi вже наявні — бур’янами, шкiдниками. А от iз хворобами треба боротися профiлактичними засобами. Останнiми роками серед сiльгоспвиробникiв зростає розумiння необхiдностi сiяти не зерно, а насiння. I в останнi два роки висівали 80—90% насiння, обробленого вiдповiдними препаратами. Але тут iснує одна проблема — брак машин для обробки насiння (очищення, калiбрування, протруєння), а тому можна зустрiти й випадки обробки насiння вручну, на старих машинах, що знижує його якiсть, хоча нині на ринку є якiснi недорогi вiтчизнянi машини для обробки насiння за цiною 4—6 тис. гривень. Є двi точки зору на причини невисокої якостi зерна цього року. Перша — це цiлий комплекс причин, у тому числi погоднi умови, якi склалися в перiод формування зернин та їх визрiвання. Друга — поширення вiрусних хвороб на посiвах зернових i низька якiсть насiння. Ми маємо обробляти щорiчно 60% посiвiв озимини проти хвороб, а фактично обробляється дуже мало. I це при тому, що вiд хвороб втрачається до 30% урожаю. Позитивним можна також вважати насичення ринку пестицидами. Iноземнi компанiї можуть забезпечити ринок препаратiв потрібними обсягами. Крiм того, починає розвиватися виробництво вiтчизняних препаратiв: формуляцiї препаратiв на Черкаському заводi “Агробiзнеспром”, Приднiпровському державному пiдприємствi “Смоли”. Але для розширення обсягiв i номенклатури вiтчизняних препаратiв необхiдно здiйснити низку заходiв. По-перше, поширити на виробництво препаратiв пiльгове кредитування. По-друге, необхiдно спростити систему реєстрацiї засобiв захисту рослин, якi формулюються з вiдомих дiючих речовин i є аналогами вiдомих препаратiв — на це витрачаються кошти та час. Нарештi, враховуючи, що нині в Українi виробляють бiльше 2 тис. тонн препаратiв групи 2,4-Д, настав час подумати про обмеження iмпорту препаратiв цiєї групи для захисту вiтчизняного виробництва. Цього року рух зерна доволi слабкий, багато зерна зберiгається на токах. Тому особливу увагу нині ми придiляємо захисту зiбраного зерна вiд коморних шкiдникiв. Існує достатня кількість препаратiв i пiдприємств, якi здiйснюють фумiгацiю, знезараження як примiщень, так i зерна. Попереднiй прогноз потреби в засобах захисту рослин на 2001/2002 сiльськогосподарський рiк становить 19 тис. тонн на суму приблизно 200 млн доларiв. I до кiнця цього року ми прогнозуємо використання засобiв захисту рослин на суму 140 млн дол. Щодо технiчного аспекту забезпечення та використання засобiв захисту рослин намiтилася позитивна тенденцiя. На жаль, невирiшеною залишається проблема матерiально-технiчного забезпечення фахiвцiв нашої служби. Усi добре розумiють значення захисту рослин. На всiх рiвнях ми знаходимо пiдтримку на словах. Але матерiальному забезпеченню фахiвцiв, якi здiйснюють методологiчне “підгрунтя” всiх видiв робiт, виконують органiзацiйнi функцiї, здiйснюють державний контроль за захистом рослин, держава придiляє надзвичайно малу увагу. Минулого року було прийнято постанову про пiдвищення зарплати робiтникам нашої служби на 20—30%. На паперi зарплата збiльшилася, а фактично — зменшилася, оскiльки фонд заробiтної плати нi на копiйку не зрiс. Якщо ранiше iснувала можливiсть матерiального заохочення працiвникiв, виплати якихось коштiв на оздоровлення, то тепер нiчого цього немає — всi грошi йдуть на забезпечення мiнiмальної зарплати. Сьогоднi в службi працює приблизно 1500 фахiвцiв. Це дуже мало. I ми повиннi зберегти свої кадри, адже можна “доскорочуватися” так, що в районах узагалi не залишиться фахiвцiв iз захисту рослин, а в областi буде їх один-два, якi просто фiзично не матимуть змоги виконувати свої функцiї. Те ж саме стосується матерiального забезпечення служби захисту рослин. Ми на всiх рiвнях пiднiмали це питання, але, окрiм обiцянок, нiчого не отримали. За 10 рокiв служба не придбала жодного автомобiля, жодної квартири для спецiалiстiв. Лише протягом двох останнiх рокiв було видiлено невелику суму на придбання оргтехнiки, що дало змогу забезпечити шiсть обласних служб комп’ютерами — сьогоднi без комп’ютерiв працювати практично неможливо. Але — це краплина в морi. Нам говорять: заробляйте грошi самi. Нормативнi документи нам дають право надавати деякi види послуг на договiрнiй основi. Але якщо ми пiдемо цим шляхом, ми перетворимося в одну з численних господарських структур — державна служба захисту рослин просто зникне.