«Доступні кредити» доступні не всім

Нещодавно було оприлюднено інформацію, що кредитування українських аграріїв за пільговою державною програмою у воєнний 2022 рік зросло майже вдвічі.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Форпост.

Здавалося б, інформація втішна. Адже навіть у мирні часи вільні кошти на посівну є не у кожного фермера, у воєнний час – і поготів. І тут на допомогу має прийти державна програма здешевлення позик для селян «Доступні кредити 5-7-9%». От тільки проблема в тому, що невеличкі фермерські господарства та прості селяни ці гроші отримати не можуть.

Банки дуже часто відмовляють в оформленні позики середнім та дрібним підприємствам. Справа у тому, що серед фінансистів існує негласний закон: земельний банк у претендента на позику має бути не меншим за 100 гектарів. Цю проблему підтверджують і в Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ).

«Дійсно кредит взяти непросто. Про одноосібників тут взагалі мова не йде, вони виживають. ФОПи теж не отримують згоди на кредитування. А ті, хто має понад 100 га, отримують фінансування», – наголосив Віце-президент асоціації, голова Черкаської АФЗ Віктор Гончаренко.

На жаль, у публічному доступі наразі немає поіменного переліку господарств, яким пощастило у 2022 отримати позику за державною програмою здешевлення кредитів. Аби отримати цю інформацію, Форпост надіслав запит до Мінагрополітики і наразі очікує на відповідь. Втім, у довоєнний час Мінагрополітики регулярно публікувало ці списки.

Хто в списку найбільш «нужденних» аграріїв

Згідно з даними за 2021 рік, серед аграріїв, які отримували найбільшу компенсацію від держави – нинішні та колишні депутати, екс-мери міст та кілька нинішніх колаборантів.

Найбільшу суму отриманої допомоги – майже 4,5 млн грн – отримало ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод». За даними Центру «Миротворець», власник заводу Сергій Желєв допомагає росіянам красти та вивозити з окупованих територій українське зерно і насіння соняшника. А от дружина колаборанта Людмила Желєва і досі значиться депутаткою запорізької обласної ради від фракції «Слуга народу».

Ще один колаборант, який не гребував отримувати державну допомогу від України – Олександр Онишко. Він є власником ПСП «Агрофірма «Лан», яка у 2021 році отримала майже мільйон гривень кредитної допомоги. Олександр Онишко – член Партії регіонів і до початку війни обіймав посаду заступника голови адміністрації Бердянського району. Одразу після окупації він і його цивільна дружина Ольга Галаніна ( до речі, теж заступниця голови Бердянського району) пішли на співпрацю з ворогом.

Більше 3,5 млн грн державної допомоги через кредити отримало ТОВ «ВКФ «Мелітопольська черешня». Це доволі велике підприємство, яке має у своєму розпорядженні 1 тисячу гектарів землі. Бенефіціаром в українських держреєстрах значиться Ірина Гришина – сестра нинішнього нардепа від партії Ігоря Коломойського «За майбутнє» і екс-мера Мелітополя Сергія Мінько.

Більше 2 мільйонів державних гривень кредитної допомоги у 2021-му отримало фермерське господарство «Кривохатько В.В». Підприємство має у своєму  розпорядженні 10 тисяч гектарів землі. Фірма належить Людмилі Кривохатько, дружині екс-нардепа Вадима Кривохатька. Останній, до речі, був фігурантом кількох антикорупційних розслідувань, пов’язаних із земельними махінаціями.

От і виходить, що виділення коштів із державної скарбнички, яке подається суспільству під соусом державної допомоги для розвитку бізнесу, прямує у кишені далеко не нужденних фермерів. Принаймні у Запорізькій області одержувачами компенсацій незмінно ставали аграрні підприємства, власники яких були або є депутатами різних рівнів, мерами міст, а то й губернаторами області. Малим фермерам, на превеликий жаль, залишається розраховувати лише на свої фінансові сили та вдачу.

Більше того, складне бюрократичне узгодження питання про виділення бюджетних коштів часом стає способом нечесного заробітку. Наприклад, у 2019 році в Україні вибухнув скандал із затриманням голови обласної асоціації фермерів і землевласників Миколаївської області. Тоді СБУ встановило, що він вимагав у місцевого фермера 40 тисяч гривень за погодження питання про виділення бюджетної допомоги. А для отримання безвідсоткового державного кредиту, фермери, за даними СБУ, повинні були виплатити йому «відкат» у розмірі 10% від суми фінансової допомоги.