Дослідження Agrohub: понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Такий висновок зробили аналітики Agrohub за результатами дослідження ринку праці в агросекторі за перше півріччя 2026 року. У дослідженні взяли участь 16 холдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, представники рослинництва, тваринництва та елеваторів.

Пошук персоналу ускладнюється: критичні зони та перехід до нових кадрових практик

Найбільший дефіцит кадрів в українському агросекторі протягом першого півріччя цього року був помічений серед трактористів, водіїв, інженерів і на елеваторах. На цих посадах компанії найчастіше фіксують значний, суттєвий або критичний рівень нестачі кадрів.

Серед головних факторів, що ускладнюють підбір персоналу, українські аграрії називають мобілізацію (на неї вказали всі учасники дослідження), дефіцит кваліфікованих спеціалістів (69%) та зростання зарплатних очікувань кандидатів (56%). До цього списку також увійшли міграція населення та конкуренція між роботодавцями. Порівняно з минулим роком більшість компаній оцінюють пошук персоналу як складніший.

Водночас в агрономічній, земельній і частково сервісній функціях дефіцит людей відсутній або помірний.

У відповідь на нестачу персоналу агробізнес системно розширює джерела кадрів. Компанії активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей 50+ та пенсійного віку, а також жінок на посади, які раніше вважалися чоловічими. Кожен із цих підходів застосовує 66% опитаних холдингів. Водночас вони констатують, що нові кадри потребують внутрішнього перенавчання, тому бізнес паралельно інвестує в перекваліфікацію персоналу та автоматизацію процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних позицій. Практика залучення іноземних працівників наразі лишається одиничною й майже не використовується.

Динаміка винагород: 81% агрокомпаній уже переглянули оклади та розцінки

Станом на червень 2026 фактичне зростання доходів в агросекторі склало 10–20%. Найдинамічніше зарплати переглядали для категорій із найвищим кадровим дефіцитом — агрономів, інженерів, трактористів та водіїв. Щоб утримати останніх, холдинги фокусувалися на підвищенні відрядних розцінок та змінної частини доходу, а не фіксованих окладів.

Ринок перевершив власні грудневі очікування, коли більшість компаній (з 83%, що планували перегляд) орієнтувалися на скромніший діапазон у 10–15%.

Девальвація гривні частково зменшила ефект від номінального підвищення доходів. З початку року гривня девальвувала приблизно на 6% — з 42,35 до 44,9 грн/$. Реальне зростання доходів персоналу у доларовому еквіваленті станом на червень оцінюється у 4–9%, попри номінальні 10–20%. Це означає, що компанії наростили витрати на персонал, зберігаючи при цьому купівельну спроможність працівників лише частково вище рівня компенсації курсових втрат.

Більшість рішень щодо перегляду доходів компанії ухвалили в першому кварталі 2026 року, переважно з 1 березня та 1 квітня — у межах річного бюджетного циклу. У другому півріччі плани стриманіші: додатковий перегляд доходів наразі готують 40% компаній.

«Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент — нескінченна "гонка зарплат" не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку. Прогнози на другу половину року демонструють, що ринок переходить до більш стриманих і точкових фінансових коригувань, зміщуючи фокус на структурну перебудову: автоматизацію процесів, розвиток внутрішнього навчання, розширення традиційних джерел залучення персоналу та перегляду моделей організації праці. Саме ці рішення найближчими роками визначатимуть конкурентоспроможність роботодавців», — коментує Дмитро Лєбєдєв, керівник напряму HR360 у компанії Agrohub.

Дослідження проведене Agrohub у червні 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн гектарів і охопило рослинництво, тваринництво та елеватори.