Дослідники розробили нанодобриво, що захищає рослини від грибкових патогенів

Патогенні грибки вражають найрізноманітніші сільськогосподарські культури. Щорічно вони знищують третину всіх врожаїв і загрожують людству.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agrarii-razom.com.ua.

Але тепер у нас є новий метод боротьби з ними, крім небезпечних для здоров'я хімікатів. 

Зміна хімічного складу наноматеріалів змінює реакцію рослин на грибкові патогени. Щоб зупинити поширення грибкових захворювань, фермери обробляють поля отруйними хімікатами, які спустошують землю, не шкодуючи і корисних мікробів, що живуть у ґрунті, роблячи її мертвою. Тепер з'явилася нова ідея: потрібно допомагати рослинам протистояти грибкам, а не боротися з ними безпосередньо. Команда вчених на чолі з токсикологом-екологом Джейсоном Уайтом збагачує культури поживними речовинами у форматі нано, які підвищують вроджений імунітет рослин. 

За останні кілька років дослідники розробили різні суміші нанонутрієнтів, які підвищують стійкість до грибків у сої, томатів, кавунів і баклажанів. Такий підхід дає рослинам поживні речовини, необхідні для вироблення ферментів для захисту від атак патогенних грибків. 
Підхід дослідників заснований на їх більш ранньому відкритті: наночастинки, що подаються в качани кукурудзи з коренів рослини, можуть повертатися назад в ґрунт, просочуючись з листя. Тобто їх можна наносити безпосередньо на листя. Уайт і його колеги провели експерименти на баклажанах і помідорах. 

Команда розпилювала металеві наночастинки на листя і пагони рослин, а потім заразила їх патогенними грибками. У оброблених рослин, спостерігалася підвищена концентрація поживних металів в коренях, що призвело до більш високої врожайності. 

Дослідники виявили, що наночастини не завдають шкоди грибкам: ті все ще процвітають. Але ці добавки дозволяють рослинам захищатися від грибків. Нанонутрієнти виявилися ефективнішими за звичайні добрива завдяки їх розмірам, які збільшують швидкість розчинення. Вони в тисячі разів менше діаметра людської волосини, але у них досить велика площа поверхні, тому вони розчиняються швидше, ніж звичайні добрива. Тим не менш, вони досить великі, щоб не розчинятися відразу: вони можуть вивільняти поживні речовини поступово, протягом декількох тижнів. При цьому можна налаштовувати не тільки розмір нанонутрієнтів. 

Також можна змінювати їх форму і склад, щоб стимулювати різні реакції рослин. Наприклад, Уайт і його колеги виявили, що плоскі частинки оксиду міді нанометрової товщини краще, ніж сферичні наночастинки міді, запобігають зараженню грибками у соєвих бобів. Це відбувається завдяки більш швидкому вивільненню з нанолистя заряджених атомів міді і більш сильної адгезії до поверхні листа.