Допомога ЄС українським аграріям — що вже зроблено

Війна в Україні вже вплинула на близько 25 % світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії, написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Forbes.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30 % територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги.

Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

«Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників — тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія», — підкреслює Тарас Висоцький.