До перегляду угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом потрібно готуватися вже сьогодні

Перегляд умов Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) у 2021 році стане одним із викликів для України. Тому важливо готуватися вже сьогодні, адже ЄС є найбільшим торгівельним партнером України.

Таку думку у ході зустрічі з представниками ЗМІ висловила громадський діяч, колишній в.о. міністра аграрної політики та продовольства України, Ольга Трофімцева.

Про це пише propozitsiya.com.

Зокрема, у 2018 р. український експорт до країн ЄС склав понад 20,1 млрд. дол. США — або майже 43% від нашого товарного експорту. За три роки країни ЄС стали найбільшими споживачами української аграрної продукції, при цьому наші експортні поставки в ЄС за той же період збільшилися майже на 50%.

Проте, останні засідання Комітетів асоціації Україна-ЄС підтверджують, що питання аграрного сектору поступово зникають з «порядку денного». Як наслідок: аграрний сектор поступово втрачає можливість формування та донесення консолідованої позиції. 

«Просте питання для прикладу: хто і як буде формувати позицію щодо перегляду квот або торгівельних умов для української аграрної продукції? Чи будуть залучені українські аграрії до цього процесу? Ми вже мали прецедент при укладенні базової угоди, коли до переліку преференційних торговельних позицій було включено цілий ряд товарів, перспективи торгівлі якими були доволі песимістичними. Маю сподівання, цього разу переговорна позиція буде більш зваженою та прагматичною», — зауважила Трофімцева.

Подальша еволюція DCFTA має забезпечити не лише розвиток двосторонньої торгівлі. Ми вже знаходимося на тому рівні, коли готові для впровадження системної економічної інтеграції з європейським співтовариством. Українські компанії мають отримати такі ж права і обов'язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль.

«Наприклад, ефективніше було б відмовитись від безмитних квот, а натомість знизити мита на відповідні товари в цілому. Наприклад, українські пасічники кажуть, що квота на безмитний імпорт меду до ЄС мало їм допомагає, адже вибирається протягом перших кількох днів року, тобто в середині сезону. Або інший приклад: завдяки Угоді про вільну торгівлю зараз в Україну безперешкодно імпортується молочна продукція з Польщі. Натомість ніхто не наважується попросити аналогічних умов доступу на ринок ЄС продукції переробки з України, наприклад, томатної пасти», — наводить приклади колишній в.о. міністра.