Для розвитку АПК необхідне раціональне землекористування, - вчені

У більшості країн з розвинутим аграрним сектором земля перебуває у повноцінній приватній власності. Але за цих умов держава не тільки не послаблює контроль за її раціональним використанням, а, навпаки, посилює його. Адже ні за яких земельних реформувань, за будь-якої форми власності на землю, за жодних умов узагалі родючість ґрунтів не повинна втрачатися, а ґрунти деградувати. Це абсолютно неспростовна умова сталого землекористування.

Тому у більшості північно-американських і європейських країн опрацьовано і підтримуються методи раціонального землекористування. Які саме - розповіли академіки НААНУ Святослав Балюк і Віталій Медведєв, повідомляє propozitsiya.com, посилаючись на  інформацію golos.com.ua.

Серед методів раціонального землекористування учені виділили наступні:

- періодичне суцільне великомасштабне і детальне ґрунтове обстеження. Наприклад, у США протягом XX ст. суцільне обстеження проведено чотири рази, нині проводиться детальне обстеження. В Україні суцільне великомасштабне обстеження проведено у 1957--1961 рр.;

- систематичний моніторинг ґрунтового покриву. Втой час у США ведеться з 1972 р., в об'єднаній Європі - з кінця 1980-х рр. в Україні ведеться відомчий моніторинг;

- обов'язкове субсидування аграрного сектору, бо за ринкових умов фермер не в змозі впроваджувати новітні ґрунтозбережувальні технології, ефективно  господарювати і підтримувати родючість ґрунтів. Але неодмінна умова отримання фермером субсидій - відсутність будь-яких порушень агротехнологій;

- сприяння впровадженню новітніх ґрунтозбережувальних технологій.

Натомість в Україні, як зазначили вчені, завершення земельної реформи в країні невиправдано загальмовано, а за 25 років її ведення не створено передумов для її успішного завершення.

Зокрема:
- не завершено земельний кадастр;

- не створено ефективну державну систему контролю якості землекористування;

- призупинено дію програм охорони земель і підвищення родючості ґрунтів;

- явно занижена грошова вартість земель.

Наприклад, у ФРН 1 га середньої за родючістю земельної ділянки коштує приблизно 25 тис. євро, тобто майже в 25 разів дорожче, ніж в Україні, у Польщі -- у 10 разів. Те саме стосується і орендної плати. Через низьку ціну на землю не створюється достатній фонд грошових ресурсів на збереження її родючості;

- відсутність дешевих кредитів.

Цікаво, що відомий французький банк кредитує фермерів Франції під 2%, а його філіал в Україні - під 18-20%.