Десятиріччя з додатком

Державній службі з карантину рослин України виповнилося 10 років. З нагоди цієї знаменної події було вирішено поєднати роботу 41-ї Міжнародної конференції з карантину рослин, місцем проведення якої стала наша країна, із святкуванням “трояндового” ювілею, а також роботою 10-ї конференції пострадянських країн. Київ, Одеса, а також комфортабельний теплохід “Маршал Кошовий” стали місцями зустрічі фахівців із карантину рослин. До України щороку ввозять силу-силенну різноманітних видів підкарантинної продукції мало не з 100 країн. Здебільшого фітосанітарний стан у цих країнах аж ніяк не можна назвати задовільним. З огляду на це особливої ваги набуває діяльність вітчизняної фітосанітарної служби, оскільки слід запобігти занесенню карантинних організмів на територію України. Цьогорік Верховною Радою ухвалено новий Закон про внесення змін до Закону України “Про карантин рослин”, який набуде чинності з 1 січня наступного року. Наразі триває копітка праця з підготовки підзаконних актів, що регламентуватимуть діяльність служби з карантину рослин. Низка цих подій стала приводом для спілкування кореспондента “Пропозиції” з начальником Головної державної інспекції з карантину рослин України Олексієм Мовчаном. “Міжнародні конференції почергово проходять у кожній із країн-членів Європейської і Середземноморської організації захисту рослин, — розповідає пан Мовчан. — Україна є членом цієї організації з 1994 року. Керівництво внесло пропозицію провести цей захід у 2003 році в Україні. Відтак ми погодили з Міністерством аграрної політики, з керівництвом виконкому ЄОЗР поєднання святкування ювілею вітчизняної карантинної служби з міжнародною конференцією. Природно, що одним із місць проведення конференції став Київ (зарубіжні гості хотіли помилуватися красою нашої столиці), в Одесі ми маємо найбільшу обласну інспекцію, з роботою якої було б цікаво ознайомитися делегатам, а подорожування теплоходом по Дніпру залишило незабутні враження в наших гостей. Наразі до ЄОЗР входить 44 країни Європи та Середземномор’я, у тому числі 15 країн Європейського співтовариства. Ми сплачуємо членські внески відповідно до категорії. Цей внесок визначається під час приєднання до міжнародної Конвенції. Колишній Радянський Союз платив внесок за найвищою 10-ю категорією. Коли Україна приєднувалася до Конвенції, то нас прирівняли за потенціалом, територією та економікою до Польщі. Отже, ми сплачуємо внесок у сумі 4,5 тис. евро. Щодо фітосанітарної координації дій між пострадянськими країнами в 1994 році було укладено угоду, до якої не приєдналися лише Україна та країни Балтії. Водночас Україна пішла шляхом укладання двосторонніх угод із Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою тощо. Назагал таких угод з різними країнами укладено вже 15, а на стадії підготовки — ще понад 20. Хоча Україна й не уклала угоду з країнами СНД щодо фітосанітарного регулювання, але все одно було багато бажаючих приїхати до нас, обмінятися думками. За більш як 10-річний термін після розпаду СРСР змінилося багато керівників фітосанітарних служб, а в деяких країнах зазнала змін і сама структура. У Білорусі службу карантину рослин з’єднали із службою захисту рослин. Таким самим шляхом пішли й країни Балтії. Ця конференція була покликана якось скоригувати розбіжності у законодавчому регулюванні в різних країнах СНД. Ми свою законодавчу базу гармонізували із законодавством країн ЄС. Ми готові експортувати зерно з будь-якої країни — чи то Російська Федерація, чи Казахстан, чи Туреччина, чи Канада. Канадська делегація, побувавши у нас у гостях, побачила, що з нами можна мати справу, торгувати. Отже, наша фітосанітарна служба працює і зі своїми завданнями в змозі впоратися. В Україні функціонує 189 прикордонних пунктів із карантину рослин. Ми пишаємося тим, що впродовж минулого року на терени України не було завезено жодного карантинного організму. Зазначу, що Державна служба з карантину рослин України дивиться й у майбутнє. У Національному аграрному університеті ми запровадили спеціалізацію з карантину на факультеті захисту рослин. Беремо групу і з третього курсу читаємо їм законодавчі акти у царині карантину рослин, випускники пишуть у нас дипломні роботи, запрошуємо їх на практику. По закінченні інституту влаштовуємо до себе на роботу. Великою проблемою у нашій країні є необізнаність сільгосптоваровиробників. Господар вирощує врожай і часто-густо не знає, що з ним робити далі. Багато проблем виникає на кордонах країни через відсутність карантинного дозволу. Це потужні зертнотрейдери добре орієнтуються в нормативній базі й використовують свої знання на користь собі. Серед фермерів теж слід викладати правила фітосанітарного контролю. У нас є плідна співпраця з Інститутом захисту рослин, там є лабораторія карантину рослин. Щороку ми з ними укладаємо угоди, нині нам розробляють ДСТУ. Добра взаємодія налагоджена у нас і науково-дослідною станцією з карантину рослин у Чернівцях, яка, до речі, є альтернативним членом від України в ЄОЗР. Тобто в разі, коли відсутній представник Укрголовдержкарантину на якомусь самміті, нашу країну репрезентує керівник науково-дослідної станції з карантину рослин”. “Пропозиція” щиро вітає Державну службу з карантину рослин України з 10-річчям. Щасти вам, друзі, у вашій благородній і нелегкій справі! Підготував Олексій Рижков