Держрегулювання ринку зернових: обмеження експорту

На засіданні уряду 28 вересня було прийнято розроблену Мінекономіки та Мінагрополітики постанову Кабміну №1364 “Про доповнення Додатку 12 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2005 р. №1304”, якою передбачено доповнити перелік вітчизняних товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню в 2006 році, позиціями: продовольча пшениця й суміш пшениці та жита (меслин). Постанова набула чинності 3 жовтня і мала діяти до 31 грудня 2006 р. Про передісторію запровадження ліцензування експорту зернових ми вже розповідали.
Отже, відповідно до постанови №1364 від 28.09.2006 р., видачу ліцензій на експорт зерна (за згаданими вище позиціями) покладено на Мінекономіки за умов обов’язкового погодження з Мінагрополітики. Мінагрополітики наказом №556 від 02.10.2006 р. затвердило порядок надання погоджень. Наказ 3 жовтня зареєструвало Міністерство юстиції, 13 жовтня надійшла інформація про видачу перших погоджень.
Та 11 жовтня Кабмін своєю постановою №1418 визнав постанову №1364 від 28.09.2006 р. такою, що втратила чинність, і запровадив ще жорсткіші обмеження експорту. Якщо постанова від 28 вересня не передбачала кількісних обмежень, то постановою від 11 жовтня запроваджується тимчасове квотування експорту кукурудзи, ячменю, пшениці, жита та їхньої суміші. А саме: постанова КМУ №1304 від 30 грудня 2005 р., що визначає перелік товарів, експорт та імпорт яких з України в 2006 р. підлягає ліцензуванню й квотуванню, доповнюється позицією “сільськогосподарські культури”. На період до 31 грудня передбачаються такі розміри квот на експорт зернових культур:

·        пшениця і меслин (крім полби) (коди УКТ ЗЕД 1001 10 00 90 й 1001 90 99 00) — 400 тис. тонн;

·        ячмінь (код УКТ ЗЕД 1003 00 90 00) — 600 тис. тонн;

·        кукурудза (код УКТ ЗЕД 1005 10 90 00 постановою Кабміну №1470 від 25.10.2006 р. замінено на 1005 90 00 00) — 600 тис. тонн;

·        жито (код УКТ ЗЕД 1002 00 00 00) — 3 тис. тонн.

Митне оформлення полби та насіннєвого жита здійснюють на підставі листа-роз’яснення Мінагрополітики. Постанова Кабміну №1418 від 11.10.2006 р. набула чинності 17 жовтня.
Слід зазначити, що до опублікування тексту постанови називали різні цифри розмірів квот. Зокрема, для кукурудзи спочатку передбачали обсяг у 100 тис. т, потім у 150, остаточний варіант — 600 тис. т.
Як зазначено в пояснювальній записці, до проекту постанови, яким пропонувалося ввести квотування експорту згаданих культур, цей запобіжний захід є наслідком надзвичайно складних умов формування врожаю поточного року, скорочення посівних площ озимих зернових. Через це очікується зниження проти торішнього валового виробництва зерна в Україні в усіх категоріях господарств, у т.ч. пшениці — на 4,4 млн тонн — до 14,3 млн. тонн. Водночас унаслідок зниження світового виробництва пшениці й зростання світових цін на неї, активізувався експорт зернових з України. При цьому в середньостроковій перспективі ситуація на світовому ринку зернових характеризуватиметься подальшим перевищенням попиту над пропозицією й відповідним зростанням цін. Це може призвести до порушення рівноваги на внутрішньому ринку зерна, насамперед продовольчої пшениці. Як вважають у Мінекономіки, експорт зернових до 1 липня 2007 р. не має перевищувати: для пшениці — 1,5 млн тонн, з якої продовольчої — 0,6 млн тонн; ячменю — 3 млн тонн; кукурудзи — 0,5 млн тонн.
Наявна ситуація на ринку зазначеної стратегічної сировини має потребу в негайному державному втручанні, наголошується в проекті постанови.
Дії українського уряду щодо введення до 31 грудня 2006 року квотування та ліцензування експорту зерна є своєчасними й адекватними. Таку думку висловили учасники круглого столу “Особливості ринку зерна в 2006–2007 МР: вплив на тваринницьку та хлібопекарську галузі”, який відбувся 18 жовтня в Укрінформі.
Заступник міністра аграрної політики України Петро Вербицький наголосив, що уряд був змушений вдатися до превентивних заходів, щоб подбати про продовольчу безпеку держави, зокрема, забезпечити зерном хлібопекарську галузь, вітчизняне тваринництво та птахівництво. За словами П. Вербицького, Україні знадобиться на ці потреби 14 млн тонн фуражного зерна, а запас фуражу в тваринницьких господарствах становить лише 20–30% потреби, ціна на фуражне зерно на внутрішньому ринку останнім часом суттєво зросла — до 750–800 грн/т і може сягнути 1000 грн/т. Тож, на думку заступника міністра, потрібно стабілізувати ціни на фуражне зерно, щоб забезпечити рентабельність виробництва у вітчизняному тваринництві.
Валовий збір зерна врожаю 2006 року, за прогнозами Мінагрополітики станом на 18 жовтня, очікується в обсязі 34,7 млн тонн (зниження на 2,5 млн тонн проти 2005 року), в тому числі: пшениці — 14,3 млн тонн (проти 18,7 млн тонн у 2005 р.), ячменю — 11,8, кукурудзи — 5,7 млн тонн (у 2005 р. — 7,2 млн тонн).
Темпи вивезення українського зерна на початку 2006/07 МР (липень-червень) суттєво перевищують торішні, а структура експорту, на думку спеціалістів Мінагрополітики, не відповідає структурі зернових, зібраних в Україні в поточному році. Згідно з оцінками Всеукраїнської асоціації пекарів, у 2006/07 МР потреби хлібопекарських підприємств України в продовольчій пшениці оцінюються на рівні 5 млн тонн.
Наразі, за повідомленням АПК-Інформ з посиланням на дані митниці, за липень-вересень із України експортовано 1,64 млн тонн пшениці проти 1,63 млн тонн за такий самий період у 2005/06 МР. За даними Союзу аграрних бірж України, на біржовому ринку, станом на 13 жовтня 2006 р., зареєстровано експортні контракти на зерно з урожаю 2006 року в обсязі 5,82 млн (торік на аналогічну дату — 6,63 млн тонн).
Міністр агрополітики Юрій Мельник вважає, що рішення щодо певних обмежень експорту зерна відповідають світовій практиці, в тому числі нормам СОТ, і прийнято їх прозоро: до консультацій було залучено всіх учасників зернового ринку — виробників, переробників, трейдерів. До того ж, зазначені заходи мають тимчасовий характер.
Незадоволені рішенням уряду зернотрейдери. На їхню думку, воно вкрай негативно позначиться на зерновому ринку. Негативно оцінила дії уряду, спрямовані на обмеження вивозу зерна, Українська зернова асоціація (УЗА). Посилаючись на висновки адвокатського об’єднання “Волков і партнери”, УЗА наголошує, що, встановлюючи ці обмеження, Кабмін вийшов за рамки своєї компетенції, наданої йому законодавством про зовнішньоекономічну діяльність і Конституцією України. Крім того, на думку юристів, Кабмін порушив заведений порядок прийняття регуляторних актів. Обмеживши торгівлю зерном, уряд порушив права трейдерів, у тому числі іноземних. Експортні контракти, через брак ліцензій, сьогодні (12 жовтня. — Ред.) ніхто не виконує, і компанії зазнають значних збитків.
Найкатегоричнішою є позиція УЗА щодо квотування експорту ячменю та кукурудзи. На ячмінь і кукурудзу експортна квота має бути скасована, вважають в УЗА, проте якщо держава наполягатиме на квотуванні, пропонують до 1 липня 2007 р. установити квоти на ці культури в обсязі 2,8 млн тонн і 1,5 млн тонн, відповідно.
Щоправда, стосовно кукурудзи код УКТ ЗЕД 1005 10 90 00, зазначений у постанові Кабміну №1418 від 11.10.2006 р., на той момент включав тільки насіннєву кукурудзу, а вивіз фуражної та продовольчої кукурудзи Україні не обмежували. На момент підготовки цього матеріалу надійшла інформація про перегляд умов ліцензування та квотування кукурудзи: з дати набуття чинності постанови Кабміну №1470 від 25.10.2006 р. обмеження на вивіз стосуватимуться  саме товарної (ненасіннєвої) кукурудзи.
Не схвалює рішення уряду ввести ліцензування й квотування експорту зерна президент Українського союзу підприємців і промисловців (УСПП), народний депутат Анатолій Кінах. Про це він повідомив 12 жовтня журналістам під час зустрічі галузевих об’єднань АПК й УСПП із представниками уряду та парламенту. 

За постановами уряду та матеріалами прес-служб і ЗМІ
підготувала
Марина Моісеєва