Держава заважає банкам надавати аграріям дешеві фінансові ресурси

80% частки держави  у банківському секторі не дає банкам  нормально працювати на  ринку та надавати аграріям дешеві фінансові ресурси, пише propozitsiya.com  з посиланням на Landlord. Про це заявив народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко під час дискусії про фінансові інструменти «Challenge AГРО».

На його думку, щоб мати  колосальні показники в АПК, Україні необхідно не менше як $74 млрд капітальних інвестицій.

«Дієвим інструментом – перед відкриттям земельного ринку —  може стати і створення  іпотечного банку, до менеджменту якого мають долучитися й  іноземні партнери —  ЄБРР,  Міжнародна фінансова корпорація,  або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Лише за таких умов буде забезпечено  професійну роботу іпотечного банку без  корупційних ризиків», — заявив він.

Директор лізингової компанії «Атон ХХІ» Олег Радіоненко вважає , що у розвинених державах лізинг дієвий інвестиційний механізм, проте в Україні він не розвинен. «У нас після податкових та інших законодавчих колізій  лізинг став звичайною «розстрочкою». До того ж ще й дорожчою  за кредит. Колись на ринку працювало понад  200 компаній, а зараз залишилось 90. Вартість лізингових договорів становить  лише 10 млрд грн. Це крапля в морі. Вартість угод для АПК – приблизно  5 млрд грн - це десь 30 комбайнів.  Але що це  для такої потужної галузі?  Ринок лізингу звужується, банківський сектор фактично не кредитує лізингові договори.  А раніше ця цифра сягала 90%», — підрахував фахівець.

На думку менеджера з агробізнесу ПАТ «Кредобанк» Дмитра Барабана, сьогодні банки охоче кредитують малих та середніх виробників. «Аграрії, які мають у своєму арсеналі від 2000 га, прагнуть  вийти на зовнішні ринки й  мати валютне фінансування. У банках вони можуть отримати  кредит  під 5-7%  річних. У  Польщі цей показник становить 3-4%. Аграрії, які  мають валютну виручку,  можуть здешевити свої кредитні ресурси.  Другий механізм для здешевлення ресурсів – державні компенсації. Третій механізм  – спеціальні угоди з дилером, який може частково компенсувати виробнику  ставку по кредиту – від 3 до 5%. Ці механізми прозорі й  вони працюють. Але ідеальний варіант для аграрія – мати свій експорт.  Важливо також отримати позитивний  рейтинг у банків. Тобто податкова звітність – це додатковий «плюс у карму» для аграріїв. Все просто: чим краще рейтинг позичальника,  тим дешевше обійдеться  позика», — розповів експерт.

Спеціаліст з фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов стверджує, що аграрні розписки — не панацея для вирішення всіх фінансових проблем. «Завдяки аграрним розпискам у аграріїв з’явився вибір. Де є вибір, там є конкуренція, яка  знижує  вартість фінансового ресурсу.  Загалом  аграрних розписок видано на 3,5 млрд грн. Лише у 2018 році – на понад 2 млрд грн. Якщо  в Україні з’явиться ринок землі, він  вимагатиме довготермінових ресурсів. І вони в Україні будуть. Адже нині ми спостерігаємо, як банківська система поступово виходить із коми», — додав спеціаліст.