Держава підтримує фальсифікаторів продуктів харчування, - В. Лапа

Випадки, коли на етикетці написано одне, а за фактом – інше, не поодинокі. Декілька таких ситуацій були предметом розслідування минулого року. В першу чергу фальсифікації стосувались молочної продукції: продаж спреду під виглядом масла, продаж сметанкового продукту під виглядом сметани і так далі. На цьому ринку рівень фальсифікацій найбільший. Про це розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, пише propozitsiya.com з посиланням на glavcom.ua.

Що стосується відповідності дати виготовлення, строку придатності продукції, вказаної на етикетці, реальній ситуації, то більшість магазинів виходять із ситуації, надаючи знижки на продукцію, в якої закінчується термін придатності. Але скарги на продаж простроченої продукції є, додав експерт.

"Якщо ми говоримо про здійснення державного контролю, то ситуація в Україні, – це просто нонсенс. Якщо є загроза потрапляння на ринок фальсифікованої продукції, продукції, небезпечної для споживача, практично у всіх країнах компетентний орган виходить на перевірку день в день. В Україні час між підозрою і перевіркою після набуття чинності нової редакції закону «Про основи державного нагляду (контролю)...», тобто з 1 січня 2017 року, цей термін становить не менше місяця, - каже В. Лапа. - Логіка закладалася така, щоб зменшити тиск на бізнес. Але зараз від системи у першу чергу, цивілізований бізнес і страждає. Бо виробник, який виготовляє продукцію відповідно до норм чинного законодавства і маркує її відповідно до вмісту, просто не витримує конкуренції з тими, хто виводить на ринок фальсифіковану продукцію. Держава просто надає підтримку фальсифікаторам продуктів харчування".

Крім того, експерт зазначив, що якість української продовольчої продукції погіршується залежить від двох факторів. Перша – від рівня регулювання і контролю. "Зрозуміло, що якщо той чи інший виробник відчуває безкарність за введення в оману споживача – це спокуса для нього", - каже В. Лапа. І друга – можна продавати менш якісну продукцію за меншу ціну. "І тут постає залежність від купівельної спроможності громадян. Зрозуміло, що вона за останні роки не зросла. І на дорогу, якісну продукцію попит скорочується, а збільшується на продукцію середнього, низького цінового сегменту", - констатує він.