Депутати намагаються запровадити нові інструменти тиску та переслідування бізнесу

Українська зернова асоціація висловила стурбованість та свою незгоду щодо нової спроби запровадити нові інструменти тиску для «кошмарення» бізнесу та схеми для корупції за допомогою законопроекту 3959-1 від 25.08.2020 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України». Про це пише propozitsiya.com з посиланням на сайт УЗА.

Відповідні листи УЗА направила Президенту України,  прем’єр-міністру та депутатам профільних комітетів. 

Вперше спробували запровадити корупційні механізми та інструменти тиску на бізнес через криміналізацію самого факту подання заяви на відшкодування ПДВ через законопроект «Про Бюро економічної безпеки України» №3087-д від 02.07.2020, який було схвалено 28 січня ц. р. Однак профільний комітет, народні депутати та загалом Верховна Рада України дослухались до аргументів та обґрунтування бізнесу, громадськості, експертного середовища, та виключили цю статтю із законопроекту.  

Українська зернова асоціація підтримує створення прозорих правил гри, чесну сплату податків та боротьбу з тіньовим бізнесом. Проте вказаний законопроект знову пропонує внесення змін до Кримінального кодексу України, зокрема статті 222-2 “Шахрайство з податком на додану вартість”, яка може повернути до життя найгірші практики тиску та вимагання в «кращих традиціях» Податкової міліції щодо бізнесу, але тепер вже під егідою новостворюваного Бюро економічної безпеки України. Експерти УЗА переконані, що в запропонованій редакції ст. 222-2 стане інструментом додаткового тиску на платників податків та джерелом для корупції в новостворюваному Бюро економічної безпеки України. 

Запропонована редакція ст. 222-2 ККУ встановлює кримінальну відповідальність платника податків за факт подачі заяви на отримання бюджетного відшкодування, тобто тільки за факт користування таким правом, навіть без фактичного отримання бюджетного відшкодування.  

Варто нагадати, що  отриманню бюджетного відшкодування передує цілий комплекс заходів з боку контролюючого органу, таких як адміністрування СЕА ПДВ, моніторинг податкових накладних за допомогою СМКОР,  реєстрація податкових накладних у ЄРПН, камеральна перевірка, позапланова документальна перевірка, що призначається відповідно до п.78 Податкового кодексу України. Тому запропонована редакція статті 222-2 ККУ фактично є лише інструментом додаткового тиску на платників податків. Залишається  поза увагою відповідальність та роль контролюючого органу, без перевірки якого неможливо одержати бюджетне відшкодування.  Зазначена редакція статі дозволяє розпочати кримінальне переслідування керівництва компанії лише на підставі факту подання заяви на відшкодування та рішенні податкових органів щодо відмови у відшкодуванні, до розгляду спору в судовому порядку по суті.