Денис Полежаєв про прогнози аграрного ринку

Те, яку агропродукцію українці будуть їсти і за якою ціною, багато в чому залежить від того, чим засіють чи засадять вітчизняні аграрії свої земельні площі сьогодні, а також від умов вирощування і кінцевого зберігання. Про це власник агрокомпанії «Унірем-Агро Плюс» Денис Полежаєв розповів виданню «Економічні новини». Про це пише propozitsiya.com.

Вплив погодних умов

Нині погода вкрай сприятлива для врожаю. Проте, у будь-який момент можуть початися непрогнозовані погодні умови – повітряна посуха. Сьогодні на полях «Унірем-Агро Плюс» дотримуємося сівозмін (чергування). Робимо ставку на пшеницю, ріпак, соняшник і пари, які час від часу засіваємо горохом, сочевицею чи нутом. Цьогоріч ми посіяли 1100 га соняшнику, 870 – пшениці, 870 – ріпаку, 330 – гороху, 130 – чечевиці, 120 – сорго та 70 га кукурудзи. «Унірем-Агро Плюс» уже повністю завершила сівбу ранніх ярих зернових культур-2019. Нині розпочали вносити мінеральні добрива (620 тонн) та засоби захисту рослин (4,5 тон)».

Підтримка держави

Значної підтримки з боку держави для виробників зерна сьогодні немає. Раніше був спецрежим ПДВ, але його відмінили кілька років тому. Хоча у країнах Європи дотація становить від 100 до 300 євро на 1 га.

Прогнозованість як визначальний фактор

При вирощуванні сільськогосподарської продукції чи не найважливішим фактором є розуміння того, якою буде ціна на майбутній урожай. І тут усе зрозуміло. Визначальним для аграрного ринку є те, що основні сільськогосподарські культури – це біржовий товар. Ціна формується на біржах і є прогнозованою. Свою продукцію здебільшого продаємо на умовах CPT.

Проблеми із зберіганням продукції АПК, про яку люблять у нас говорити і яка, начебто (особливо весною) впливає на ціну зернових, також немає. Загалом всі сільгоспвиробники, які обробляють площу понад 500 га, мають склади, де зберігають свою продукцію. Будівництво таких ємностей відбувається і далі. А великі агрохолдинги будують надсучасні зерносховища. Сьогодні на ринку немає значного впливу дефіциту ємностей на зерноутворення, на відміну від ситуації 10-річної давності.

Можливе підвищення ціни на дизельне пальне, також не можна називати тим «неприємним сюрпризом», який може вплинути на прогнозовану кінцеву ціну їхньої продукції або залишити частину площ необробленими чи з незібраним урожаєм. Наразі суттєвого збільшення ціни на дизпаливо не відбувається. Звичайно, тут може бути спекулятивна складова під час збирання врожаю. Однак, стабільні сільгосптоваровиробники мають певні запаси дизпалива на період збирання. Ще може бути підвищення ціни через заборону експорту з Росії та Білорусі. Але багато нафтотрейдерів вже закуповують дизпаливо у країнах Європи – Литві, Румунії, Греції.

Усі середні та великі господарства вже значно збільшили урожайність на полях, у 1,5-2 рази за останні 10 років. Всі аграрії використовують сучасні ЗЗРи та дотримуються виробничої схеми.