День поля DLG 2012

Захід, який проходив уперше на території DLG Міжнародного рослинницького центру в Бернбург-Штренцфельді (Саксонія-Ангальт, Німеччина) із 19 по 21 червня 2012 р., можна назвати яскравим втіленням вражаючих можливостей.

г. жолобецький,
Київ-Бернбург-Київ
g.zholobetskiy@univest-media.com

Таку виставку досягнень сучасного рослинництва організувало DLG (Deutsche Landwirtschafts-Gesellschaft - Німецьке сільськогосподарське товариство) в співробітництві з міністерством сільського господарства й охорони навколишнього середовища німецької землі Саксонія-Ангальт спільно з основними сільськогосподарськими кооперативами AGRAVIS Raiffeisen AG, а також із низкою експертних партнерів. Загалом було заявлено 324 експоненти із 15 країн, на яких були представлені міжнародні хімічні компанії із захисту рослин, насіннєво-селекційні компанії, а також сільськогосподарська техніка відомих виробників.
Подія, попри несприятливі погодні умови, цілком задовольнила очікування експонентів та відвідувачів виставки: кількість зацікавлених досягненнями DLG у Міжнародному рослинницькому центрі в Бернбург-Штренцфельді цього разу сягнула 22 467 осіб (понад 2000 зарубіжних гостей). Це на 6% більше за минулий День поля, який проходив у 2010 р.    
Атмосфера на Днях поля DLG 2012 р. була сповнена змістовними, практично значущими, дискусіями. Експоненти відзначили високий технічний досвід фермерів (три чверті з них - із ферм, що мають понад 100 га, в тому числі понад 3700 фермерів - понад 500 га). Загалом Дні поля DLG 2012 відвідали представники фермерських господарств, що в цілому охоплюють близько 7,3 млн га.                        
Гаральд Тойтенберг, керівник відділу комунікацій DLG:

«Сьогодні в DLG входить понад 20 тис. фермерів, виробників устаткування для АПК, переробників сільгосппродукції, представників науки й освіти - всі, хто з оптимізмом дивиться в майбутнє аграрної галузі. Основна мета діяльності цього великого коллективу - це просування науково-технічного прогресу. DLG слугує генератором ідей у сільському господарстві не лише в Німеччині, але і за її межами. Тут знання накопичуються і упроваджуються в практику. Близько 200 штатних співробітників і 3 тис. позаштатних експертів беруть участь в підготовці рішень з актуальних проблем АПК. Координуючи роботу понад 80 комітетів, DLG виступає в ролі сполучної ланки між представниками науки, промисловості і сільгоспвиробниками. До складу комітетів входять професіонали, що спеціалізуються в певній галузі, наприклад у вирощуванні цукрових буряків чи кукурудзи. На засіданнях комітетів обговорюють питання зі всіх точок зору - наукової, технічної, практичної. Результати дискусій публікують в спеціальних виданнях. Таким чином DLG підтримує та організовує загальний обмін думками та забезпечує розповсюдження перспективних знань.»

Деякі нові проекти та розробки
У рамках проведення Дня поля DLG-центр створив спецпроект, який передбачає збільшення економічної ефективності вирощування озимої пшениці. В ньому забажали взяти участь 14 країн, зокрема російські колеги також подали заявку та отримали запрошення. Конкурс проводився за таких умов: від однієї країни допускався один науковий заклад, презентація економічної технології стосувалася вирощування лише одного сорту. Далі своїми враженнями ділиться завідуючий відділом селекції та насінництва ячменю Краснодарського СНДІ ім. П. П. Лук'яненка.
 
Сергій Левштанов, заввідділу селекції та насінництва ячменю Краснодарського сільськогосподарського науково-дослідного інституту ім. П.П. Лук'яненка:

«Уперше я бачу таку зацікавленість європейських фермерів російською технологією вирощування озимої пшениці: за час проведення Дня поля нами цікавилося понад півтисячі європейських агровиробників. Коли витрати на вирощування пшениць у середньому презентували на рівні 120-130 євро/га, то наша технологія передбачає лише 89 євро/га, а, за візуальними ознаками, врожайність нічим не гірша, ніж у наших конкурентів. Більшість фермерів із здивуванням говорили нам, що 89 євро - таких затрат не може бути навіть і в теорії.
Щодо співвідношення: затрати на гектар до урожайності - спеціальна комісія визначить переможця, його репутація буде добре знаною на Європейському ринку. Оскільки ми вперше беремо участь у такому проекті, то, звичайно, азарт маємо дуже великий.»

Європейському фермеру на допомогу
Компанія Bayer CropSience створила спеціальну програму для фермерів, які мають айфони та айпеди. За допомогою цього додатка можна безпосередньо у полі визначати види бур'янів, хвороб, шкідників, фази розвитку рослин, дізнатися про погоду. Причому завантажити його можна безкоштовно.   
Для того, щоб українські аграрії мали змогу користуватися таким безкоштовним сервісом, вони, принаймні,  повинні хоча б мати айфон чи айпед.  Айфоном нікого не здивуєш, а от щодо айпеда... Якось на одному із Днів поля, що проводила компанія «Євраліс Семенс» в Україні, серед учасників заходу розігрували призи. Найціннішим призом був айпед, який дістався одному із простих аграріїв. Переможець був дуже задоволений таким сюрпризом, і ведучий, перед тим як вручити його щасливчику, запитав, чи має він удома комп'ютер? Фермер відповів, що не має. Тоді ведучий запитав: а який гаджет має він вдома взагалі? Слово «гаджет» для нього було невідомим, бо відповідь супроводжувалася тривалою паузою. Але він зорієнтувався вчасно: «Так - дружина!»
 Енергія з поля
Упродовж останніх десяти років у Європі, й особливо у Німеччині, активно ведуться розробки альтернативних джерел енергії, зокрема біогазових установок. Основною біомасою для заправки таких установок є кукурудза. Для того щоб не допустити у країні вирощування монокультури (кукурудзи), законом тут передбачено, що в складі біомаси кукурудзи має міститися не більше 60%. Зокрема, селекційно-насіннєва компанія DSV презентувала нові енергетичні культури, такі як міскантус, очерет китайський, пирій гігантський, які дають велику масу сухої речовини. Отже, впровадження нових енергетичних культур дає змогу раціонально використовувати землі, цим самим збагачуючи їх органікою.

Новий захист зернових та ріпаку від BASF
Досить цікаві досліди із захисту рослин озимих культур презентувала компанія BASF. Так, для того щоб фермерам не доводилося вносити фунгіциди протягом вегетації, спеціалістами компанії було розроблено та вже випробовується новий, перший у світі, фунгіцидний протруйник Systiva, який має нову діючу речовину xemium. Використання такого препарату в нормі 1,5 л/т вирішує проблему більшості основних хвороб пшениці. Запропонований протруйник дасть змогу фермерам суттєво зменшити витрати на обприскування.
За системою захисту озимих ріпаків було впроваджено досить відому технологію Clearfield, що передбачає застосування нового гербіциду Vantiga, який містить три діючі речовини (метазахлор, 375 г/л, квінмерак, 125 г/л, імазамокс, 625 г/л ). Препарати з діючою речовиною імазамокс вносять на посівах сої, тому тут потрібні лише гібриди ріпаку, стійкі до імазамоксу та придатні для вирощування за системою Clearfield. Даний гербіцид повністю винищує на посівах ріпаку всі хрестоцвіті бур'яни.
Знайшов також своє місце на Дні поля і стенд зеленої генної інженерії.
 
Ганс-Йорг Якобсен, професор, д-р,
університет Вільгельма Лейбніца (Ганновер):
«Щороку площі посівів під ГМ-культурами в світі збільшуються на 10-12%, ця галузь рослинництва постійно розвивається, і для того, щоб не відставати від неї, ми співпрацюємо із багатьма світовими науковими установами, компаніями в галузі зеленої генної інженерії. Не знаю чому, але ця "індустрія" викликає великий жах більшості населення Європи, зокрема Німеччини, мабуть тому, що спільнота мало поінформована щодо генетично модифікованих рослин. На цьому Дні поля ми виставили стенд, аби всі бажаючі змогли отримати відповіді стосовно користі ГМ-рослин, адже рано чи пізно ми прийдемо до цього, і генна інженерія зможе допомогти там, де не справляється класична селекція. Основною проблемою для широкого розповсюдження ГМ-культур у Європі є політичні закони, які не дозволяють їх вирощувати, але ж технологічні проблеми, такі як посухостійкість, стійкість рослин до хвороб, шкідників, легко дають змогу їх вирішити.»
«Льолік, тільки без рук...»
Нікого вже не здивуєш тим, що грунтообробні, посівні агрегати з допомогою GPS можуть самостійно рухатися полем. У кабіні сидить оператор лише для того, щоб на кінцях загінок робити розвороти техніки, та на випадок, якщо перед агрегатом у полі з'явиться якась перепона (опори електропередач, гідранти тощо), тоді оператор в ручному режимі їх об'їжджає.
І ось на Дні поля було представлено більш удосконалену GPS-систему управління, яка оснащена датчиками контролю, що дають змогу бачити різні перепони. Агрегат сам (без оператора в кабіні) може відтепер розпізнавати усі перешкоди, обминати їх та робити розвороти на кінцях поля. Окрім того, він самостійно може рухатися заданим маршрутом, наприклад переїжджати з одного поля на інше чи прямувати до місця стоянки.
Проте людство ще не повністю довіряє управління технікою сучасним гаджетам, адже невідомо, який збій може виникнути та як поведе себе машина в подальшому. Тому таку систему ще деякий час тестуватимуть на практиці з оператором у кабіні.
Наступний День поля, який відбудеться у 2014 р., планується провести також на території DLG Міжнародного рослинницького центру.