Чи відновить Україна статус житниці Європи?

Наприкінці червня міністр аграрної політики Юрій Мельник провів прес-конференцію для журналістів центральних засобів масової інформації. Темою зустрічі був загальний стан справ у галузі та ринок зерна в 2008-2009 маркетинговому році зокрема.

На початку зустрічі міністр підбив підсумки діяльності галузі за п’ять місяців. За його словами, показники далекі від тих, на які можна було б розраховувати в умовах, що склалися. Міністерство отримало, згідно з графіком, майже 3,6 млрд грн, із них понад 1 млрд 700 млн грн — під програми підтримки виробництва продукції. Міністерство виконує функцію головного розпорядника, спрямовуючи ці кошти в регіони. З них понад 720 млн грн використано на підтримку виробництва продукції тваринництва, понад 600 млн — на підтримку рослинництва, понад 150 млн — на компенсацію відсотків за кредитами, 26 млн грн виділено на 30-відсоткову компенсацію техніки.
— Безперечно, головна тема повсякденної роботи Міністерства аграрної політики — створення умов для ефективного проведення збиральних робіт. Чи матимемо запланований урожай?
— Ми розраховуємо, що ті заходи, які були виконані в минулому й поточному роках, дадуть нам можливість зібрати врожай, передбачуваний у державних планах, а саме: 40 млн тонн зерна. Завдяки такому врожаю, можна буде сформувати внутрішні, державні, регіональні ресурси, забезпечити всіх споживачів зерна на внутрішньому ринку, сформувати насіннєвий фонд і вийти з солідним обсягом зерна на світовий ринок, відновлюючи імідж України як експортера зерна низки культур:  пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку.
— До яких додаткових заходів вдавався уряд для того, щоб підтримати тих, хто збирає хліб і формує зерновий фонд держави?
— Міністерство аграрної політики зверталося до уряду, до Міністерства фінансів і одержало підтримку в питанні наближення виділення коштів із четвертого в другий квартал за програмами технічного переоснащення, підтримки фермерських господарств, селекції в рослинництві та тваринництві. Також, у разі потреби, фінанси з однієї програми переводять на виконання іншої. Усі невикористані залишки, а це сума близько 150 млн грн, Аграрний фонд акумулює на програму формування Державного продовольчого резерву.
Уряд пішов, на мою думку, на безпрецедентне рішення, коли зняв обмеження з визнання кредитів пільговими через встановлення певного розміру відсоткової ставки. Чинником, який регулюватиме здешевлення кредитів, є розмір здешевлення, чи облікова ставка, або облікова ставка з коефіцієнтом 1,2, чи 1,5 для тваринництва. Розширено коло тих, хто матиме право на залучення кредитів, які потім обслуговуватимуть як пільгові. Ми додатково долучили до цього переліку насіннєві заводи. Ви знаєте, що в цьому переліку були хлібопекарські підприємства та ті, що є споживачами зерна. Це було зроблено для того, щоб вони могли залучати кредитні ресурси й спрямовувати їх на формування своїх ресурсів зерна під свої виробничі програми в 2008 р. Я вважаю, що це дуже серйозне рішення уряду, яке було прийнято на минулому засіданні 18 червня.
Внесено зміни й до порядку використання коштів у тваринництві — кошти перераховуватимуть не в кінці року, як це було, а за результатами першого півріччя та за результатами одинадцяти місяців. Тобто той, хто сьогодні інвестував у розвиток галузі молочного або м’ясного скотарства, державну дотацію отримає в липні. А це додатковий ресурс, який нарешті працюватиме на тих, хто нині трудиться на жнивному полі.
Дуже важливе рішення було прийнято щодо цукрових буряків. Як відомо, уряд своїм розпорядженням збільшив дотацію на гектар цукрових буряків на всі посівні площі (а ми посіяли 400 тис. гектарів) із 550 до 750 грн за гектар.
— Як планується здійснювати регулювання ринку зернових?
— За перше півріччя повністю сформовано нормативну базу для прогнозованих дій на ринку зерна. Передусім, ще в лютому Аграрний фонд встановив мінімальні ціни для товарних та фінансових інтервенцій на 2008–2009 маркетинговий рік. Ми сформували порядок закупівель зерна в Державний продовольчий резерв. Визначено, що Аграрний фонд працюватиме з 1 липня за мінімальними цінами, які було встановлено ще в лютому.
Цього року ми вперше запровадили форвардні закупівлі зерна в Державний продовольчий резерв. Уже закупили, згідно з форвардом, понад 60 тис. тонн зерна й сплатили 50% вартості, що становить 38 млн гривень.
У поточному році Аграрний фонд запрацював не тільки як постачальник фінансових ресурсів під формування Державного продовольчого резерву й проведення фінансових інтервенцій для селян, а й як оператор під час проведення товарних інтервенцій борошном. А це означає, що в період пікових підвищень цін, зокрема на хліб та хлібобулочні вироби, можна розраховувати на Аграрний фонд, який на початок сезону мав 500 тис. тонн зерна.
Є, звичайно, питання, які нас турбують. З урахуванням того, що на сьогодні в Аграрному фонді із передбачених у Державному бюджеті ресурсів у 1 млрд 623 млн в наявності є сума, яку я назвав, — 150 млн, нас турбує питання фінансового забезпечення Аграрного фонду для виконання ним функції з проведення фінансових інтервенцій і закупівель зерна в Державний продовольчий резерв.
Ми внесли, а уряд підтримав пропозицію щодо збільшення видатків Аграрному фонду за рахунок загального фонду Державного бюджету в обсязі близько 1 млрд грн. Я думаю, що скоро на засіданні уряду це рішення буде прийнято. Таким чином, ми будемо говорити про те, що Аграрний фонд під виконання доведеного йому законом завдання буде повністю забезпечений фінансовими ресурсами.
Ще одне питання, яке нас турбує, — це підвищення ціни на пально-мастильні матеріали. Дуже важко пояснити з погляду здорового глузду, чому високооктановий бензин коштує дешевше, ніж дизельне паливо. Ми це питання порушили перед урядом, перед профільним Міністерством палива й енергетики. З Мінпаливенерго працюємо нині над тим, щоб дизельне паливо власного виробництва, яке є в стабілізаційному фонді Мінпаливенерго, в обсязі 40–50 тис. тонн щомісячно пропорційно до площ посіву спрямовувати тим, хто безпосередньо працюватиме на жнивах.
— Чи вирішується проблема підвищення цін на мінеральні добрива?
— У першому кварталі ми боролися з хімічними заводами щодо формування ціни на аміачну селітру. Ціна на неї сягала 2300–2400 грн/т, незважаючи на те, що в меморандумі було передбачено не більше 2 тис. грн/т. Коли ж потреба в аміачній селітрі зменшилася, ціна впала до 950 грн. Разом з тим, коли виникла більша потреба у фосфорних мінеральних добривах, на деякі види мінеральних добрив ціна зросла втричі, скажімо, з 2600 грн у січні до 7400 грн — у червні. Це нас непокоїть. Ми звернулися з відповідним проханням до міністра промислової політики, до уряду, з тим щоб проконтролювати формування ціни там, де формується, власне, собівартість виробництва сільськогосподарської продукції. Прем’єр-міністр на селекторній нараді дала відповідні доручення, і я думаю, що й це питання, яке є надзвичайно наболілим, буде врегульовано.
— І все ж повернімося до експортного потенціалу. Як Ви його оцінюєте?
— Розраховуємо на те, що, плановий обсяг експорту буде виконано. За оперативними даними карантинної інспекції станом на 24 червня, в поточному маркетинговому році проекспортовано 3,4 млн тонн зерна. Було заплановано проекспортувати 3,7 млн тонн, і ми впевнені, що план буде виконано. Динаміка останнього місяця така, що в середньому за день з України “виїжджає” 45–50 тис. тонн зерна. За такого обсягу експорту ми розраховуємо одержати перехідні залишки зерна в обсязі 5,7 млн тонн. З нового врожаю плануємо експортувати щонайменше 13,5–14 млн тонн.