"Чорне золото" на вітер, або чим забруднені українські ґрунти?

Найбільш обговорювана реформа зараз — відкриття ринку землі.

Система правоволодіння зміниться кардинально — замість пайовиків і орендарів прийдуть справжні власники.Це на 100% давно назрілий крок в Україні, але наскільки в новому законі враховується природоохоронний аспект?

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на rubryka.com.

Забруднення землі — одна з п’яти найбільших екологічних проблем України. Від зсуву ґрунтових зон до важких металів у продуктах. Три проблеми, про які необхідно знати. І що все-таки робити, щоб це виправити?

Ґрунти в Україні справді унікальні. Їх велика різноманітність. Близько 2000 різновидів. В Україні — близько 8% світового запасу чорнозему. Але все це дуже вичерпний ресурс. І що буде з ґрунтами, а значить і з нами, в найближчі роки — теж залежить від нас.

ПРОБЛЕМА №1. НАДМІРНА РОЗОРАНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ҐРУНТІВ
Це може звучати алогічно з економічної точки зору. Але з екологічної — потребує озвучення. В Україні господарським використанням зайнято 92% території. Рівень розораності становить понад 54%, в той час як в розвинених країнах Європи — не перевищує 35%. Фактична лісистість території України складає 16%, що недостатньо для забезпечення екологічної рівноваги (середній показник європейських країн — 25-30%).

Особливо розорані землі — на Півдні і в центральній Україні — під 90%. Але проблема навіть не у розораності, а проблема у правильному використанні, щоб ми відновлювали родючість ґрунту. Для того, щоб не відбувалося зниження вмісту гумусу. Наприклад, на цілинних чорноземах у верхньому горизонті 10% гумусу. А в наших чорноземних ґрунтах середній вміст 3,7-4% гумусу. Тобто ми виснажуємо землю. Це потім все призводить до парникового ефекту. Здорові ґрунти є найбільшим сховищем вуглецю земної кори. А їх нераціональне використання призводить до колосальних викидів СО₂ у повітря — навіть більшим, ніж від промисловості. Наслідки часто не видно неозброєним оком. Але екологи вже говорять про зміщення ґрунтових зон. Степ стрімко розширюється.

ПРОБЛЕМА №2. ДЕГРАДАЦІЯ ЧОРНОЗЕМУ КОЛОСАЛЬНИМИ ТЕМПАМИ 
Ми вичавлюємо зі своїх ґрунтів все, що тільки можемо. Навіщо дотримуватися правила сівозміни, якщо можна з року в рік вирощувати найприбутковіші культури — соняшник, кукурудза, соя. Виснажені ґрунти легко піддаються ерозії — їх просто відносить вітром. За оцінками екологів, за останні 100 років ми втратили третину гумусу. А темпи його відтворення — 10 см за 2 тисячоліття.

ПРОБЛЕМА №3. ХІМІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ
У гонитві за врожаєм, земля щедро поливається пестицидами та агрохімікатами. Причому особливість українських ґрунтів — їх високобуферність, що означає терпимість. Вони багато в себе вбирають, а потім сотнями років будуть віддавати продукцією, тобто нашою їжею . Це і проблема важких металів в ґрунті — перш за все, навколо промислових міст, на узбіччях доріг і в зонах екологічних катастроф. В Україні досі немає належного обліку отруєнь хімічними засобами захисту рослин — пестицидами та добривами. На 95% вони потрапляють в організм людини саме через продукти харчування. В Україні, навіть, використовуються іноді ті пестициди, які заборонені в Європі.