Чому Польща вирішила згорнути вільний ринок землі?

Коли наближається до завершення дія закону, що обмежує продаж землі іноземним громадянам, а продовжити його неможливо через зобов'язання, взяті державою при вступі до ЄС, необхідно створити такі умови, які фактично закривають цей ринок перед іноземцями, юридично не обмежуючи можливість здійснення угод. Таким чином вчинили в Польщі, і політолог Міхал Козак пояснив, як в країні прийшли до такого рішення, пише propozitsiya.com за матеріалами blogger.com.ua.

"Ми добре пам'ятаємо, що трапилося з ринком нерухомості в Польщі, коли його відкрили для іноземців. Якщо в 2004-му, після вступу до ЄС, квадратний метр у Варшаві коштував 2-2,5 тис. злотих, то буквально за 2-3 роки, використовуючи дешеві європейські кредити, іноземні спекулянти накрутили ціни в кілька разів, до 10 тис. злотих. У результаті більшість звичайних поляків більше не могли купити собі житло. Деякі змушені були взяти кредит на 40 років. Після кризи 2008 року ціни на нерухомість впали, але ті, хто встиг купити нерухомість на піку, так і залишилися на кредитному гачку на десятиліття", - наводить приклад він.

Після цього уроку поляки зрозуміли, що дана ситуація загрожує і землі.

"Уряд почав побоюватися, що сільського господарства в Польщі не залишиться взагалі. До вступу в ЄС Польща була однією з найбільших виробників цукру та цукрових буряків. Після відкриття ринку, кооперативи з переробки цукрових буряків були викуплені німецьким бізнесом і вирізані на метал. Це призвело до того, що зараз цукрові буряки в Польщі взагалі не вирощують - немає заводів з їх переробки. Свого часу в магазинах взагалі не було польського цукру, зате був привізний німецький за ціною в 2-2,5 вище ніж в Німеччині! При польських зарплатах, які втричі нижче німецьких", - згадує М. Козак.

Маючи доступ до землі і можливість отримання доступного кредиту, іноземна компанія скуповує землю. Вона може нічого тут не вирощувати - тримати в бур'янах, їй все одно це цікаво. А на ринку продавати те, що виростила у себе. Те ж саме, що зробили в Польщі з цукровим буряком, можна провернути і з яблучними садами - просто вирізати їх і поставляти сюди яблука зі західної Європи, або яблучний сік чи джем.

"Уявіть собі можливості ціноутворення для такого монополіста, адже ціну можна призначати практично будь-яку. Українці платять подвійну-потрійну ціну за товари, які не виробляються локально. Досить згадати, що безліч заводів, в тому числі в Дніпропетровській області, були викуплені росіянами і вирізані на метал, щоб звільнити ринок для своєї продукції", - нагадав політолог.

На відміну від України, Польща зуміла швидко зупинити даний процес. Були прийняті закони, якими земельний ринок закритий для іноземних покупців і зроблено акцент на розвиток власного сільського господарства і переробної галузі.