Чому херсонських фермерів «трусить» поліція

Боротьба з навалою мишей на полях для декого з аграріїв Херсонщини може закінчитися... лавою підсудних.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.com.ua.

Ні, миші не зверталися із заявами про те, що їх труять. Але власники та орендарі земельних паїв часто-густо економили час та гроші: не сипали отруєну приманку до нірок за допомогою спеціальних совочків, а щедро розкидали її полями просто з тракторів. Потім те просочене хімікатами зерно їли сумирні птахи, а ними харчувалися хижі. У підсумку маємо понад дві тисячі загиблих огарів, крижнів, сірих журавлів, жовтоносих мартинів, граків, канюків та орланів. І 25 заяв до поліції про отруєння пернатих на території біосферного заповідника Асканія-Нова.

У Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області поінформували: тільки в Каховському районі перевірили 52 фермерські господарства. У частині з них виявили препарати з діючою речовиною бродіфакумом чи не менш отруйним фосфідом цинку, які в зоні сезонної міграції птахів однаково небезпечні як для гризунів, так і для самих птахів. Відповідно, власники отрути можуть сісти на лаву підсудних за звинуваченням у забрудненні або псуванні земель сільгосппризначення з тяжкими наслідками (частина 2 статті 239 КК України).

А це — від двох до п’яти років позбавлення волі. Та найсуворіші вироки лише тоді матимуть належний виховний ефект, якщо поруч із фермерами місця на тій лаві займуть посадовці з колишнього Мінекології та Держпродспоживслужби, котрі давали дозвіл на ввезення в Україну небезпечних препаратів та не контролювали належним чином їх використання.

Лише нині заговорили про те, що буферні зони заповідних земель, які використовуються для вирощування збіжжя, треба робити територіями, чистими від усілякої «агрохімії». Але науковці і такі ініціативи вважають лише півзаходами.

«Буферна зона заповідника Асканія-Нова завширшки півтора кілометра. Але її очищення від хімікатів не буде ефективним: адже ті самі червонокнижні сірі журавлі літають годуватися за 40—45 кілометрів. Таку відстань і вони, і багато інших пернатих долають легко — для них це не відстань. Обмежувати використання токсичних препаратів треба в масштабах держави, а не в буферних зонах», — твердо переконаний директор заповідника Віктор Гавриленко.

У заповіднику Асканія-Нова підрахували: збиток, завданий довкіллю через загибель отруєних птахів, уже перевищив сім мільйонів гривень. Але це ніщо порівняно з тими репутаційними втратами, яких уже зазнала і ще зазнає держава. Адже Україна підписала низку конвенцій та угод, зобов’язавшись охороняти дику природу, рідкісних птахів та тварин. 

«Екоцид» на Херсонщині — прямий доказ того, що ці зобов’язання перед міжнародним співтовариством не виконують. І вибір у нас насправді дуже обмежений: або потрапити під санкції, або змінювати вітчизняне законодавство так, щоб воно стало надійною системою захисту живого. А не було мертвою паперотворчістю «про людське око».