Через українських чиновників споживачі опинилися в групі ризику, - Світовий банк

Держпродспоживслужба у співпраці з експертами давно розробили процедуру перевірки харчових підприємств, яка вимагається законодавством. Але через затримку узгодження деякими відомствами, рушити далі в питанні контролю харчових підприємств неможливо. Таке затягування процедури виглядає досить дивно, тому що позиції списку не нові, всі вони вже затверджені законодавчо. В результаті в групі ризику опинилися споживачі, включаючи представників того самого відомства, яке гальмує процес. Про це розповіла Катерина Онул, радник з питань харчового законодавства, Проект Групи Світового банку "Реформування інвестиційного клімату в Україні", який фінансується Урядом Швейцарії (SECO), пише propozitsiya.com з посиланням на infagro.com.ua.

Як пояснила експерт, до комплекту документів, серед іншого, входить список вимог до підприємства, за яким контролюючі органи можуть здійснювати його перевірку. Позиції списку - це ті вимоги, яким має відповідати підприємство. Таким чином, виключається "самодіяльність" при постійному контролі й усуваються приводи для зловживань. Документ - акт перевірки - давно готовий до прийняття. Його прийняття критичне, оскільки без такого документу Держпродспоживслужба не має права проводити планові перевірки того, як підприємства дотримуються вимог до харчової гігієни.

К.Онул додала, що зараз контроль підприємства може здійснюватися тільки за заявою конкретного споживача, який вже постраждав і має претензії до виробника.

Експерт підкреслила: в ситуації, яка склалася в українській харчовій промисловості, реально сприяти захисту споживача можуть не доповнення до існуючих законів або прийняття нових, а посилення позиції держави в частині контролю виконання вимог вже наявних законів. Строгий, але зрозумілий як перевіряючим, так і тим, кого перевіряють, контроль і неминуче і відчутне покарання за порушення вимог харчового законодавства - це той шлях, який поліпшить безпеку українських харчових продуктів і захистить споживачів.

Головні умови дієвого механізму захисту споживача від фальсифікату - це жорстка і відчутна відповідальність виробника фальсифікату разом з розповсюджувачем, а також ефективна система державного контролю. Для забезпечення зазначеного механізму досить Закону України "Про основні засади та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

У чинній редакції харчового Закону чітко зазначено, що в разі порушення вимог до маркування харчового продукту, якщо на упаковці, наприклад, сметани, забудуть написати, що там є рослинний жир, який дійсно додали, виробника повинні оштрафувати на суму від 5 до 8 мінімальних заробітних плат і / або вилучити неправильно марковані продукти. Мінімальна зарплата в 2017 році - це 3200 грн. Тобто штраф за даним порушенням буде від 16 тис. до 25,6 тис. грн і вилучення такого продукту. "Можливо, для деяких підприємств сума не буде значною, щоб припинити фальсифікацію. Але якщо при цьому таку продукцію будуть постійно вилучати, а виробника штрафувати, то це може подіяти і споживачеві це буде на благо", - додала Е.Онул.

Раніше штрафи, передбачені для підприємств-порушників, були настільки малі, що навряд чи їх можна було вважати важелями впливу.