Через обстріли портів аграрії Черкащини зупиняють експорт і переходять до зберігання зерна

Припинення експорту через порти Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний») через загрозу російських обстрілів змушує аграріїв Черкащини шукати нові шляхи збереження врожаю. Керівник місцевого агропідприємства Петро Євич повідомив, що зібрані понад тисячу тонн озимої пшениці наразі залишають у власних сховищах, оскільки ризики доставки продукції до портів стали занадто високими.

«Краще буде у коморі, ніж стоятиме в порту під таким ризиком, який є на сьогодні. Ворожі обстріли на нашу портову інфраструктуру не дають можливості сьогодні займатися експортом продовольчого і непродовольчого зерна і це спричиняє те, що ціни, на жаль, падають, катастрофічно, тому що трейдери фактично не займаються скупкою», — пояснив Петро Євич у коментарі для Суспільного.

Падіння закупівельних цін суттєво вдарило по виробниках: якщо торік тонну пшениці продавали по 10 тисяч гривень, то зараз пропоновані ціни впали до 6–7,5 тисяч гривень. За словами агронома господарства Сергія Гриневича, підприємство змушене реалізовувати на внутрішньому ринку ті культури, для зберігання яких немає достатніх складських обсягів.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Гончаренко застерігає аграріїв від поспішного продажу врожаю за збитковими цінами, відзначаючи наявність спекулятивної складової з боку окремих трейдерів.

«Сьогодні, напевне, є спекулятивна складова у деяких недобросовісних трейдерів, які говорять, навіщо платити більше, і всі ризики перекладають саме на плечі виробника. Ринок цін на зерно просів. Ціни, які сьогодні пропонують перекупи, становлять близько 7000-7500 гривень за тонну пшениці, але це не покриває навіть собівартість цього збіжжя», — зазначив Віктор Гончаренко.

За оцінками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), у липні експорт з портів Одещини може скласти лише трохи більше ніж 1 млн тонн замість запланованих 2,5 млн тонн. Попри суттєве недовиконання планів, агросектор має достатній запас елеваторних потужностей, щоб витримати затримку в експорті впродовж кількох місяців.

«Сьогодні ця цифра сягає більше одного мільйона тонн. Тобто недовиконання вже є дуже суттєвим. Найбільша небезпека, так чи інакше, — це фінансові втрати... Зараз, коли йде збиральна кампанія, у нас все рівно є достатня кількість зберігальних систем... І два-три, в кращому випадку десь 4 місяці, у нас є для того, щоб пережити цю затримку з експортами великих портів», — зауважив заступник голови ВАР Денис Марчук.